Здається, важко поєднати такі сфери людської життєдіяльності, як духовність і економіку. За роки незалежності в суспільстві широкого поширення набула думка про націленість економіки лише на збагачення, а духовності — на нематеріальні речі. З одного боку, це так, адже економіка практично не впливає на духовність людей. Однак духовність є основою розвитку ефективної та прозорої економіки, націленої на забезпечення благ для всіх верств населення.
Дивлячись на проблеми, які супроводжують соціально-економічний розвиток України, важко говорити про його успішність та ефективність. Вже без здивування ми сприймаємо все нові звістки про чергове розкриття випадків хабарництва та корупції, перевищення службових повноважень, рейдерства, присвоєння чужого майна. Звичним є спостерігання збагачення невеликої частки людей та одночасне стрімке зубожіння більшості населення країни.
Як зазначає академік В.М. Геєць, за даними всеукраїнського опитування Інституту соціології НАН України, понад 88% опитаних осіб в Україні вбачають у більшості довколишніх таких, що не зупиняться перед порушенням моральних і правових норм, якщо цього вимагатимуть їхні інтереси. При цьому близько половина з них (41,7%) певні, що більшість громадян України не зупиниться перед застосуванням будь-яких засобів, навіть протиправних, задля досягнення власних цілей. Лише кожен восьмий громадянин вважає, що важливість правових заборон і моральних цінностей переважає над зиском при окресленні життєвих орієнтирів.
Протягом років незалежності в Україні не приділялося уваги питанням формування духовних цінностей населення, які б зайняли місце ідеологічних переконань попередньої, тобто комуністичної, епохи. Більше того, незважаючи на принципи гуманності, рівності та справедливості в ідеології соціалізму, реальне її втілення в життя особами без саме таких принципів навчило населення боротьби за власну вигоду незалежно від застосовуваних методів, сприяло становленню у свідомості думки щодо дворушності як життєвої норми, ввело у звичку невиконання зобов’язань та призвело до підміни сутності саме тих понять, які формують духовні цінності людини.
Наслідком цього є нинішня ситуація, коли через відсутність системи духовних цінностей порушення законів стало нормою життя, а девіантна поведінка схвалюється та підтримується значною частиною населення. Водночас те ж саме відбувається й на рівні управління державою, де прийняття законів базується в основному на вигоді обмеженої кількості впливових людей, які маніпулюють законодавством для власного збагачення, незважаючи на негативні наслідки для більшості населення країни, а корупція стала основним джерелом доходів для значної частки державних службовців. Внаслідок цих причин соціально-економічні проблеми України у своїй більшості не вирішуються, а лише поглиблюються. І спричинені такі тенденції низьким рівнем свідомості населення, відсутністю духовних цінностей, а також розривом між знанням про них та фактичним втіленням їх у щоденне життя.
Враховуючи ці тенденції, необхідним є переосмислення основ подальшого економічного розвитку України. Вони повинні ѓрунтуватися на відповідальності кожного громадянина за свої дії, яка має базуватися на дотриманні законодавчих норм не лише через загрозу покарання у випадку їх порушення, а й на глибинних духовних переконаннях людини щодо важливості сумлінного виконання свого громадянських обов’язків, роботи, будь-яких елементів життєдіяльності.
