Хто ж зупинить це неподобство?
Те, що в нашому інформаційному просторі, зокрема, в рекламі, чиниться свавілля, відбувається жорстока наруга над рідною мовою — факт незаперечний. Природно виникає запитання: хто мав би зупинити це неподобство? Фахівці гуманітарних департаментів обласних, районних держадміністрацій — в першу чергу, а також Комітету захисту прав споживачів. Але вони не бачать чи байдуже споглядають, як нахабно потрапляють в рекламу і оголошення зросійщені слова, стилістичні помилки, набридлі штампи і канцеляризми. Коли туристичні агенції «горящих» путівок пропонують нам оздоровитися десь на сонячному узбережжі, то у вічі впадає і стиль роботи цих установ, які чомусь працюють авральним методом, і цей зросійщений дієприкметник.
Назви деяких закладів розважального характеру також засвідчують, що у їхніх власників є серйозні проблеми на ниві мовної культури. Хіба що з гумором та іронією можна сприймати відкриття чергового бару, кафе чи кав’ярні з назвою «Каприз». І у Львові, і в Рівному вже стільки цих «Капризів» понавідкривали, що починаєш думати про бідність мовного запасу їхніх господарів. А можливо, там справді вередливі ціни й персонал?
Ось якби громадські діячі з хорошою гуманітарною підготовкою, представники рекламного бізнесу, засобів масової інформації об’єднали свої зусилля і створили Раду з нагляду за рекламою (як це практикується у більшості країн), тоді б різного роду неподобств у контексті сказаного, звичайно, не було б.
Буський р-н, Львівська область
«Тому що Азiя-с...»
Наше суспільство хворе «на політику»? Але яку! Те, що відбувається у Верховній Раді, справді й комічне, і трагічне. Ну, нема у нас парламенту, а є совкова ВР, не здатна вирішувати важливі питання у важкi часи. Потрібна нова виборча система, а не вибори за диктаторськи сформованими партійними списками — погані, недемократичні, несправедливі вибори. У наших західних сусідів теж багато політики. Та це не вганяє, наприклад, поляків у депресію. До політики вони ставляться трохи іронічно, з гумором. Ось буквально недавно відомий «Пшекруй» опублікував політичну казку «Про вовка Туска й ошукану бабцю». (Лідер «Громадянської платформи» і нинішній прем’єр-міністр Дональд Туск перед осінніми виборами до сейму та сенату обіцяв підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери, але це підвищення не таке, якого очікували і хочуть «бюджетники». Звідси — страйки, протести, переговори). Нічого, все там буде гаразд. У наших сусідів політична культура на належному рівні, і добрий гумор та іронія — один з її елементів.
Чому ми мусимо жити з проявами люті, нервово стиснутими зубами, браком елементарної взаємоповаги? Агов, опозиціє! Тому, що «Азія-с, батеньку, Азія-с...»?
