Цей лист надійшов від постійного героя нашої публікації, читача й шанувальника «Дня». Павлу Ковалю вже за 80 років, але він і досі трудиться не покладаючи рук. Усе життя був із технікою на «ти», а в своєму місті має славу найкращого токаря. Серед улюблених занять чоловіка — фотографія. Однак читачам газети Павло Коваль знайомий як один із героїв публікації «Шекспірівський сюжет» у Чечельнику (див. №14, 29 січня 2010 року), де йшлося про зустріч в’язня Норильського табору — Павла Назаровича — та охоронця цього ж табору — Якова Герасименка. Ці люди протягом багатьох років знаходилися по різні боки колючого дроту, але при зустрічі знайшли спільну мову. Хоча спогади про табірне життя далися обом дуже важко.
Та все ж є що згадати й хорошого. Саме в таборі Павло Назарович зробив власноруч фотоапарат, із яким і зняв перші кадри. «Навіть у таких умовах, із підручних матеріалів робили фотоапарати, радіоприймачі та інші речі, — згадував у розмові з Яковом Герасименком Павло Коваль. — На будівництві ми використовували нівеліри. Взявши з цього приладу лінзу, я зробив примітивний фотоапарат. До цього часу маю кілька табірних знімків. Плівку використовували рентгенівську, реактиви також. А папір замовляли вільнонайманим працівникам».
Зараз Павло Коваль зрідка береться за фотоапарат — сили вже не ті. Але донедавна не розлучався з ним ні на мить, фотографував найкращі миті життя, як кажуть, для себе. Тепер же чекає позитивних світлин на шпальтах нашої газети.
Кожного дня читаю «День». Вражений тим, що це, мабуть, єдина незаангажована газета, де присутні абсолютно протилежні думки. Але в дискусії народжується істина, а для істини кожна думка є дуже важливою. Клуб експертів «Дня» є найкомпетентнішим дискусійним клубом в Україні. Така газета просто необхідна всім думаючим людям. Ми відучились слухати своїх опонентів, стали нетерпимими до чужих думок, і хоч вважаємо себе демократами, але вбиваємо демократію в собі. «День» не тільки надає слово опонентам, але й допомагає знайти порозуміння, якого нам так бракує. Газета просто необхідна всім закладам освіти й бібліотекам: історичні матеріали, які друкуються в рубриці «Україна Incognita», стали для мене справжнім відкриттям. По новому усвідомлюєш історію України, коли знайомишся з такими українцями, як Костянтин Острозький, Петро Калнишевський, Іван Мазепа й багатьма іншими нашими славними предками. Матеріали, які подаються в «Дні», гармонійно поєднуються з прекрасними знімками й влучними карикатурами. Мені, як фотографу зі стажем, особливо приємно читати п’ятничний номер. Адже вишивка на фото обов’язково повинна бути кольоровою. Дякую головному редакторові і всім авторам «Дня», за те, що разом з вами я пережив цю довгу зиму. Сподіваюсь незабаром зустріти на сторінках улюбленої газети кольорові фото весняних квітів
