Валентина КОЗАК, завідувач кафедри української мови:
— Коли оголосили карантин, перед адміністрацією університету постало завдання — обговорити зміну форми навчання з педагогічним колективом, обрати онлайн-платформу для нього, запровадити навчання з використанням дистанційних технологій. Нам потрібно було обрати оптимальний варіант організації навчання, зважаючи на технічні можливості нашого закладу освіти, кожного викладачів та студентів. А у викладачів було своє завдання — організувати комунікацію зі студентами. Усім було не зовсім зручно, але ми впоралися: навчальну програму опанували, здоров’я зберегли, висновки зробили. Організація дистанційного навчання під час попереднього карантину стала викликом для наших вчителів. Дехто швидко опанував потрібні для роботи в новому форматі навички, хоча в нашому педагогічному колективі 56% вчителів віком від 50 років і більше. Кожен педагог має власний ноутбук, який використовує під час лекцій.
Тарас ПОЛКОВЕНКО, викладач медіапланування:
— Викладачі працюють на ресурсах Google Meet і Zoom, там організовують лекції. Також часто користуємося додатком Вайбер, бо тут проходять дрібні наради, ми кидаємо посилання на конференції та пишемо завдання в окремі групи, які створили для викладачів, кураторів та студентів. Для нас — це нове, а все нове дається непросто, але ми стараємося працювати у тих умовах, в яких зараз знаходимося. Як то кажуть: «Якщо ми не можемо подолати вірус, то потрібно навчитися жити з ним». Ми готові і дуже хочемо, щоб було відновлено навчання в університеті. Особисто я люблю щось нове і спокійно ставлюся до онлайн-навчання. Звичайно, живого спілкування не вистачає та й дистанційне навчання не замінить це.
Світлана МАРЧЕНКО, викладач політології:
— Карантин — це не причина припиняти навчальний процес. На відміну від заочного навчання дистанційне дає можливість вчитися, перебуваючи на будь-якій відстані від навчального закладу. І якщо при заочному навчанні студенту доводиться неодноразово приїжджати в навчальний заклад, то дистанційне навчання дозволяє практично повністю цього уникнути. Ідея дистанційного навчання полягає в тому, що взаємодія викладача й студента відбувається у віртуальному просторі: обоє вони перебувають за своїми комп’ютерами й спілкуються за допомогою Інтернету. Сьогодення можна назвати ерою інформатики та телекомунікацій. Це ера спілкування, трансферу інформації та знань.
Віталій СТОКОЗ, викладач тележурналістики:
— Такий тривалий карантин — передусім виклик для кожного викладача. Що робити? Як робити? Як краще організувати навчальний процес? Працювати дистанційно важко, тому взаємодопомога колег була дуже необхідною. Беззаперечним позитивом дистанційного навчання є те, що кожен викладач може самостійно обирати ту навчальну платформу, яка найбільше зручна як йому особисто, так і студентам, яка найкраще підходить для вивчення конкретної дисципліни, адже вивчення вузькоспеціалізованих юридичних наук має свої особливості. Або ж використовувати декілька навчальних платформ одночасно, що дає можливість краще засвоїти навчальний матеріал та набути практичних навичок. Викладачі розробляли заходи, тексти для використання у змісті кожної дисципліни, який має відповідати потребам студентів, структурні схеми, мультимедійні матеріали, щоб зацікавити студентів і які б сприяли кращому засвоєнню матеріалу, створюючи особисте середовище для студентів в процесі дистанційного навчання.
