Треба ж мати винятковий смак і хист редакції «Дня», щоб запросити для розмови таку масштабну Постать — головного виконавчого директора Всесвітньої академії мистецтва та науки (WAAS), голову ради Консорціуму світових університетів (World University Consortium), дійсного члена Римського клубу, друга, світлої пам’яті, Богдана Гаврилишина.
Очолювати світові структури — це виняткова місія, і дісталася вона Гаррі Джейкобсу. (Гадаю, що не лише мені буде цікаво прочитати в інтернеті про ці масштабні утворення і про Постать їх очільника).
Відповіді шановного гостя на запитання — чіткі, зрозумілі, відверті і доречні. Залишається всім «гілкам влади» і суспільству, кожному з нас, змобілізуватися і працювати, прислухатися до порад, а критику сприймати по-доброму.
Важливі акценти Гаррі Джейкобса: допомогти українцям змінитися, самим спробувати стати позитивним прикладом; змінити підхід до освіти, розвивати людей, щоб вони не були слухняними членами «комуністичної системи». Вчитися думати, змінити пріоритети, зокрема, гроші слід використовувати продуктивно на користь суспільства; відтворювати підприємницьку культуру тощо. Ось де ваш «вихід».
Має рацію Гаррі Джейкобс: потрібен власний розум для процесу росту і розвитку. Такий напрямок є життєздатним.
Звернула увагу на фото Руслана Канюки. Обличчя гостя: зосередженість без надмірного напруження, бо «в темі». Погляд спокійний, цілеспрямований, очі не «бігають» (як у багатьох наших посадовців). Думка синхронно супроводжує кожну відповідь. Жести не потрібні. Манера тримати руки підкреслює інтелігентність гостя.
«Ексклюзив» у всьому!
