... Дуже сподобалась в одній з телевізійних програм фраза пані Богословської, суть якої полягає в тому, що регіонали грали в шахи, а їх опоненти били всіх по голові шаховою дошкою. Я завжди з повагою ставлюся до думок інших громадян, навіть якщо вони не співпадають з моєю думкою. Тому в даному випадку я можу сказати, що поряд із думкою Інни Германівни може бути інша думка, яку я зараз спробую обґрунтувати.
На мій погляд, те, що відбувається зі столичною владою — це, дійсно, добре спланована і розіграна шахова партія, яку ми можемо проаналізувати, починаючи з дебюту і завершуючи ендшпілем. Дебют мерської партії почався з того, що на посаду столичного мера було обрано народного депутата, обраного до Верховної Ради за партійним списком «Нашої України». Більшості у новообраного мера в міськраді не було, тому йому на допомогу було виділено необхідну кількість перебіжчиків із дружніх нашоукраїнцям фракцій, в результаті мер отримав більшість і міг проводити всі необхідні рішення. Почала нова влада з масового грабунку киян шляхом підвищення тарифів на комунальні послуги більше ніж у 3,5 разу. Проти цього миттєво виступили бютівці, нашоукраїнці. Яке було моє здивування, коли представники Партії регіонів виступили на захист столичного мера з його підвищенням комунальних платежів.
Прийняття Верховною Радою постанови про проведення позачергових виборів у столиці перевело мерську партію в ендшпіль. Поведінка представників Партії регіонів в даній ситуації мене, як киянина, відверто дивує.
Не зважаючи на постійні твердження нинішньої міської влади про щоденну турботу про киян, я, на жаль, такої турботи не відчуваю — навпаки, у мене склалося враження, що нинішня влада замість того, щоб хоч щось для киян зробити, більше піклується про те, як більше з громадян здерти.
Оголошення дострокових виборів буде на благо не тільки киян, але і всієї країни, бо за життям в столиці спостерігають всі громадяни. У той же час перші повідомлення про наміри окремих політичних сил виставити своїх кандидатів на вибори столичного мера викликали занепокоєння. Столицею має керувати досвідчений господарник, бо благі наміри дилетантів і прохіндєєв дуже дорого коштують громадянам. Згадайте, як колишній завідувач відділу пропаганди та агітації обкому комсомолу переконував нас у тому, що додаткові кошти на повернення вкладів громадянам не вплинуть на інфляцію, бо складають всього мізерну долю від фонду зарплати. А досвідчені економісти застерігали, що ці кошти будуть викинуті на дуже вузький сегмент ринку, бо пенсіонер за тисячу гривень «мерседеса» купити не зможе, а піде на ринок купити щось смачненьке, і тому ці кошти можуть бути джерелом інфляції. Пройшло всього два місяці — й що ми маємо? Ціни на ринках досягли такого рівня, що пенсіонерові без валідолу ходити на ринок небезпечно. Досвід показує, що раз ціни виросли, то вони вже не зменшаться. У результаті пенсіонери тисячу гривень отримали одноразово, а розраховуватися за це будуть щоденно, все життя. Ось вам результат благих намірів комсомольця-агітатора.
Коли громадяни мають додаткову можливість оцінити дії влади — це тільки на користь самій владі та громадянам, варто лише пам’ятати, що за безкоштовну гречку завжди прийдеться розраховуватися в тисячократному розмірі, правда, за іншими статтями.
