Iм’я лікаря Володимира Берсенєва, який на початку жовтня отримав найвищу урядову нагороду для медика — звання «Почесний лікар України», ще й донині в нашій країні оточене атмосферою таємничості, захоплення і подиву. Інститут проблем болю, який заснував Берсенєв, налічує на сьогодні вже десятки тисяч пацієнтів, багато з яких після важкої недуги, вставши на ноги, пам’ятатимуть діяння лікаря протягом усього життя. Він творить неймовірне — усі ті, хто був приречений на важку операцію через хребтову грижу та інші хвороби, пов’язані насамперед із болем у спині, звернувшись до Берсенєва, через деякий час забули про біль, оминувши операційний стіл.
Більше того, Берсенєв настійливо говорить скрізь, де тільки може, що на загал можна обійтись без хірургічного втручання в організм людини, слід лише правильно зайнятися її хребтом.
Що таке правильно? За Берсенєвим, за його власною теорією і практикою стоїть винахід вакцини, яка при послідовному її вживлянні через легенькі надрізи у відповідні місця на спині людини дає дивовижні результати — біль зникає, і людина стає на ноги, і в неї починається нове здорове життя.
Берсенєв твердить, що саме від хребта людини, а точніше від напруження на різні частини хребта, які діють на спинний мозок, і походить надзвичайна більшість хвороб людини.
Про все це докладно і просто розповідають його книги «Біль у спині» («Аверс», 2002), «Позвоночник и боль» (Аверс», 2003). Щойно вийшла друком велика монографія Берсенєва «Метамерия» — значення назви мало зрозуміле пересічному читачеві. Умовно кажучи, йдеться про послідовно розволожені ділянки тіла, схожі одна на одну. Уся людина укладена метамерно. А в людському тілі — 33 сегменти і в кожному 7 структур. Ось на цьому й базує свою теорію і практику Володимир Берсенєв.
Монографія «Метамерія» є квінтесенцією винаходу Берсенєва і фактично робить великий новий крок у медицині, вносячи суворо революційну лінію. Геть хірургічне втручання у людське тіло. Слід шукати витоки хвороб саме у напруженні хребта, часами у давніші періоди життя людини, бо все починається із зародження людської істоти, від положення дитини перед народженням і пізніше при народженні й далі упродовж всього життя.
Які б не були витоки больових хвороб, але вони сьогодні лікуються в Інституті болю Берсенєва і його прості дохідливі книги дають звичайні доступні для розуміння рекомендації — як жити, аби уникнути біди із здоров’ям.
Як кожному бунтівникові і революціонерові (чи то у суспільному житті чи то в науковому) Берсенєву прийшлось нелегко.
Він народився в Естонії у родині військового, закінчив медичний факультет у Архангельську і волею долі осів з 1978 року в Києві. Захистивши кандидатську дисертацію у Львові, Берсенєв дістав запрошення на роботу в Україні.
Спершу це був Інститут отоларингології, потім Інститут ортопедії, де він пропрацював 10 років, потім Київська філія Українського НДІ неврології. Але скрізь було нелегко, він фактично своїм відділом чи групою забирав пацієнтів iз хірургічних столів, а відтак заважав тим, хто звик працювати традиційно.
І ось 1995 року Берсенєв засновує свою приватну клініку — Інститут проблем болю. Бо ж скрізь його новаторські ідеї викликали спершу сумніви, а потім просто негацію, і тому йому довелося раз по раз міняти місце праці. Захистив він лише кандидатську дисертацію. Бо для докторської його революційні ідеї в медицині здавалися опонентам неможливими. Попередній захист докторської дисертації він пройшов ще 1993 року у Харківському медінституті. І відтоді чекав захисту. Й нині чекає. Голова ВАКу на запитання раптом відповів, що вони документів Берсенєва не отримували... Берсенєв їздив у Харків 12 разів. Потім цю справу полишив. Але докторської так і не захистив, маючи при цьому вже 7 монографій, 15 патентів і 50 наукових статей по темі дисертації. А на сьогодні наукових статей у Берсенєва понад 100, наукових монографій 10, а загалом за останні три роки він видав 42 книги, із них лише 2003 року — 11 книг і брошур.
Берсенєв завжди дозволяв собі прямі і чіткі висловлювання і щодо радянської медичної і суспільної системи, і щодо стану медицини в Україні, і його ганяли й ганяли.
Все ж нині при новітній незалежній Україні йому врешті вдалося поставити свій винахід на iстинну службу людям.
«Здоров’я людини — це здоров’я нації», — продовжує твердити Берсенєв. Ціле своє життя в різних обставинах він iшов назустріч тим, кому болить, кожному, хто просив допомоги, і вважав своїм обов’язком жити тільки так. Багато лікарів давало клятву Гіппократа, але мало хто дотримувався її ціле своє життя так, як Володимир Берсенєв.
Про все це розповідає він у своїй автобіографічній повісті «Тримаю удар», яка вийшла у видавництві «Ярославів вал» у 2003 році. «Зворотна сторона» цього видання становить собою фактично окрему книгу. Це розлоге, надзвичайно змістовне і цікаве кожному читачеві інтерв’ю, яке зробила з Берсенєвим письменниця Світлана Короненко.
Читаємо з одного боку біографію знаменитого сьогодні на увесь світ лікаря, бо пацієнтів Берсенєв має чи не з усіх країн світу. І водночас — конкретні поради лікаря — як жити, що треба, щоби бути здоровим. І не банальні, не багатослівні, а чітко сформульовані рецепти — як бути здоровим.
Стриманий, по-спортивному зібраний, завжди доброзичливо усміхнений до пацієнтів, Берсенєв живе ідеєю свого винаходу і впроваджує його в життя, незважаючи на сумніви і скептицизм своїх давніх і сьогоденних опонентів.
Автор цих рядків став одним iз пацієнтів Берсенєва і все вищесказане відчув на собі. І таємничість, бо він ніби чаклун: поворожив над тобою трохи, і ти раптом відчув, що тобі легше жити. І байдуже, хто і що говорить про Берсенєва скептично. На мою думку, це людина кшталту Амосова і давно заслуговує бути академіком медицини. Але Берсенєва попри всю його славу не надто цікавить сьогодні зовнішнє титулування. Так само він намагається усунутись від внутрішніх політичних боїв у нашій країні. Лікар потрібен усім. І хоч чимдалі частіше виїжджає з лекціями в різні країні світу, його завжди з нетерпінням чекають в Україні тисячі і тисячі людей. Так щодня Берсенєв приймає 25 дітей і 20 дорослих.
Україні пощастило, що ми маємо такого лікаря і вченого, як Володимир Берсенєв. От би нам навчитись шанувати тих, хто робить нове слово в науці. Бо хворі його обожнюють, а опоненти й далі намагаються перешкоджати. А Берсенєв лікує сам і пропонує створити метамеричні центри по всій Україні, аби не класти людей з хворою спиною під ніж.
Щасти йому, і дай йому, Боже, здоров’я і сил!
