В Україні досі існує багато провінційних міст, у яких абсолютно не знають про газету «День». Немає там її ані в руках у вдумливого читача, ані в кіосках «Укрпреси». Наприклад, маленький приморський Бердянськ — це містечко живе «від літа до літа». Цього року тут був наплив середнього (за прибутками) російського обивателя-курортника — чи то внаслідок дорожнечі кримських і зарубіжних курортів, чи то з причин наших антинатовських поствиборних «рецидивів». Ось би їм вчасно в руки наше багатомовне думаюче видання! Від багатьох нісенітниць позбулося б, у тому числі, й наше масове російськомовне «плем’я». Але на жаль, сьогодні це містечко заповнене лише низькопробною пресою масового вжитку. І нічого не залишається — читають, обговорюють і це — на пляжах, в кафе, ресторанах. Сумне видовище... Адже тут є Бердянський педагогічний університет (ось би провести тут чергову акцію «Дня»!), який готує педагогічні кадри для всієї України (в тому числі й для сільської місцевості). Нещодавно в «Дні» друкувалися висловлювання деяких його студентів з приводу ювілею І. Франко («День». №134 від 11.08.2006 р.). Уміють все ж таки думати, мислити наші студенти! Головне тільки, щоб будь-яка оригінальність ставала завжди дієвою складовою, частиною характеру — «другою натурою» на все життя. Саме такому молодому поколінню передусім необхідно познайомитися з вашим виданням.
Тому мій черговий заклик звучить так: «Газету «День» — у малі міста України!»
