Трагедія у Броварах, а особливо оргвисновки, які зроблено в Міністерстві оборони, наочно продемонстрували, що навіть вищі посадові особи Міноборони так і не змогли сповна усвідомити — що ж насправді сталося. Після того, що трапилося, багато хто чекав повідомлення про те, що Верховний Головнокомандувач задовольнить прохання міністра і головкому ППО про відставку, а замість цього почули, що звільнили того, хто «натискав кнопку». «Розбір польотів» відбувається у напрямку — хто і що неправильно зробив під час чергової гри у війну — бойових стрільб. З точки зору технічної у Броварах не сталося нічого незвичайного — сучасна техніка складна, і збої у її роботі цілком можливі. Саме в цьому руслі намагаються подати подію військові і засоби масової інформації. Це один бік проблеми, але є ще й інший, про який чомусь не дуже розповсюджуються.
Головне призначення армії — не грати у війну (хоча це невід’ємна частина бойової підготовки), а захищати вітчизну від можливого нападу будь-якого противника. У цьому плані трагедія у Броварах показала цілковиту безпорадність армії у відбитті нападу навіть одиничної повітряної цілі. Бойова ціль знаходилася у повітряному просторі нашої держави і не була знищена силами ППО. Ціллю для ракети може бути і ядерний об’єкт, і урядова будівля, і житловий будинок. Ця трагедія виявила серйозні прорахунки в організації протиповітряної оборони і її забезпеченні. Посадка спортивного літака на Красній площі у Москві мала менш тяжкі наслідки, оскільки не спричинила людських жертв. Для тих громадян, які загинули, немає жодного значення, яка зброя відібрала у них життя: міжконтинентальна балістична ракета, крилата ракета великої дальності чи власна ракета, яка збилася з курсу. Головне — армія не змогла захистити своїх громадян, а це є невиконання бойового завдання.
Я думаю, що Рада національної безпеки й оборони має усі підстави найсерйознішим чином розглянути те, що трапилося, оскільки на сучасному рівні розвитку засобів ураження може вистачити одного боєзаряду для знищення усього людства. Трагедія Чорнобиля — нагадування усім, що наш спільний дiм — планета Земля — вразлива й беззахисна, і грати у війну за нинішньої ситуації небезпечно.