Харків’янам завжди був притаманний такий собі «позитивний песимізм». Якщо у них є яка-небудь, хоч і неприємна, новина, вони поспішають нею поділитись, адже щиро вважають, що визнання проблеми пришвидшує її вирішення.
Максим ФОЛОМЕЄВ, політолог:
— Цього тижня з нетерпінням чекав на те, що ознаменує собою компроміс по-європейськи. Яскравим прикладом був Гаазький суд. Результат розчаровує: захищаємо своїх, уражаємо чужих. Звичайна дитяча гра. Для України вона обернулася втратою більшої частини чорноморського шельфу. Як доводить цей приклад, потрібно вміти домовлятися, хоч в Європі, хоч де.
Вікторія, телевізійний журналіст:
— Мене найбільше вразило те, що мені цього тижня все ж таки дали дозвіл на проект, якого я так прагнула. Дотепер цьому постійно щось заважало: або нестача грошей, або прохолодне ставлення до ідеї в редакції. Дозвіл, звичайно, для мене — приємна новина. Цей проект гуманітарний, його буде цілком присвячено висвітленню проблеми онкологічних захворювань у Харківському регіоні, які, як вже прогнозується, через деякий час обійдуть СНІД й посядуть у світі чільне місце хвороби ХХІ століття. Погане? Воно не поспішає закінчуватись. Он навіть і проект мій присвячено поганому.
Дмитро ПРОКУДІН, виконавчий директор Української гільдії ріелтерів:
— Незважвючи на велику кількість цікавих новин, цей тиждень показовий для мене успішними результатами роботи. Була затверджена система збору статистичних даних про стан нерухомості України. Аналогів нашій розробці не було створено до цих пір ані державними органами, ані іншими організаціями. Ми складали її декілька місяців: спілкувалися з експертами багатьох областей країни, з аналітиками, ріелтерами, архітекторами й оцінювачами. Це справді унікальний інструмент незалежних досліджень. І головне, він принесе чималу користь громадянам України, адже в період економічної кризи, в першу чергу, кризи довіри, саме нерухомість є найстабільнішим капіталом більшості українців. А завдяки обнародуванню статистичних даних, опрацьованих нашою системою, можливо бачити справжній стан у цій сфері, а отже, уникнути «дорогих» помилок і не опинитися на вулиці. Крім того, так приємно бути інколи корисним нашому суспільству й тихо переживати горде почуття виконаного обов’язку.
Михайло ШКАЛЕНКО, студент Харківського національного університету ім. Каразіна:
— Мене цього тижня найбільше вразила акція, що проводили днями автомобілісти на площі Свободи. Наш університет знаходиться поруч, тож я мав можливість навіть поспілкуватися з мітингуючими. Усі вони вимагали скасування нових зборів на авта. З огляду на масовість цієї акції, я дійшов думки, що напруга в суспільстві зростає чи не на очах, а влада — як центральна, так і місцева — нас запевняє, що все добре. А між тим я в інтернеті прочитав, що вже майже одна п’ята харків’ян готова вийти на вулицю, якщо ситуація погіршуватиметься.
Дмитро МИКОЛЕНКО, кандидат історичних наук:
— Мою увагу привернув антинатівський мітинг, що відбувався в нашому місті під час приїзду американського посла Тейлора. Чому саме? Тому що тема НАТО настільки є неактуальною зараз, під час кризи, що навіть у місцевій пресі небагато про це було написано. Організатори прорахувалися ще й тому, що весь Харків у той день (вівторок) слідкував за візитом другого Тейлора, того, ще є інспектором УЄФА з питань Євро-2012. Мені ця подія запам’яталася, в першу чергу, через її нелогічність.
