Навала кримінальних справ на Ю. Тимошенко нічого, крім огиди до влади за її мстивість і злобу, навіть у тих, хто віддав за неї голос, не викликає. Хоча зрозуміло: коли йдеться про власні прибутки — не до сантиментів. Радив би олігархам прочитати лише дві публікації метрів — І. Дзюби («День» № 184 від 13 жовтня) та Ю. Афанасьєва («День» № 187 від 18 жовтня). Може, тоді вони зрозуміють, у чому різниця між прагненням до світла й Істини і до отримання надприбутків, і чим, власне, це закінчується. Це при тому, що наш гарант і гарантушки позиціонують себе як добрі християни, ходять до церкви. То хіба можна бути такими мстивими за образи, зроблені жінкою у вирі політичної боротьби за владу. Адже для християн найважливіше — любов до ближнього і прощення. Якщо він і не просить цього. Краще, коли наші громадяни об’єднуються в любові не лише до сала, а й духовно, до вищих цінностей, невід’ємних від добра і справедливості.