Читаючи «День» і порівнюючи діяльність владних структур у державі, а саме — Верховного головнокомандувача, запитую: чи він, Верховний, читає її, чи прислухається він до науковців та фахових журналістів-оглядачів ЗМІ? Чи не завдає собі зайвого клопоту? А діє — тільки на свій розсуд? Бо те примарне «перемир’я» доки може тягтися, до безкінечності? Хлопці здатні знищити ворогів (які не здаються), а не лише чекати, доки сепаратисти перегрупуються (як ганебно з ними якісь перемовини вести, через кого? Кучму? Принизливо!), підкріпляться путінською «гуманітаркою» і завдадуть смертельного удару. І з «ДНР» та «ЛНР» буде Придністров’я-2? Що буде? Хотілось би знати, але хлопці гинуть. Таки гинуть...
Та все одно вони читають «День», захищають Україну, нашу землю, нас... А недолугість, безпорадність Києва, як і з Кримом, веде до непоправних втрат. Шкода. Хто відповідатиме за це?
Бо ті невизнання псевдовиборів, псевдореферендумів, деякі санкції — а заводи олігархів все одно працюють у Росії — Путіна не хвилюють, він своє робить, світ бачить, та потурає...
Пасивність, мало не капітуляція, приводить до чого? До жертв, українських жертв, бо зухвалість Путіна зростає.