Відгук на статтю Олександра Іщенка «Про кочубеївщину в новому варіанті» (День, № 41-42 від 7 березня 2012 року)
Як кажуть у народі: зачепило за живе!
Люди ж так повірили Ющенку, його обіцянкам на Майдані. Моя старша сестричка казала: «Він же із села, син учителів, то, може, думатиме про людей, про таких, як ми». А що ж Ющенко? Ставши Президентом, почав укладати якісь меморандуми, організовувати круглі столи з олігархами. Задля того, щоб не викачувались кошти з України в офшорні зони, він і пальцем не ворухнув. А спротив, який він чинив уряду Тимошенко та обливання її брудом, — це не зрада? Що це за Президент, коли з ним не могли поспілкуватися ні міністр ВС, ні перший президент Кравчук, ні прем’єр-міністр країни?
Я на Майдані не кричала «Ющенко!», але голосувала за нього, бо знала, що поряд — Ю. В. Тимошенко. Розумна та сильна жінка, яка поставила перед собою благородну і високу ціль — зробити Україну сильною європейською державою. Я економіст за освітою і бачила, що на посаді прем’єр-міністра Юлія Володимирівна робила правильні кроки (які, я сподівалася, буде робити ще Кучма як господарник, а він спромігся лише розграбувати країну та своїми недолугими реформами з Азаровим геть знищити сільське господарство). Кабміном на чолі з Тимошенко було проголошено курс на створення кооперативів на селі, відкриття ринків для збуту с/г продукції, збільшення кількості зерносховищ. Це б дало змогу сільгоспвиробникам обійтися без посередників, які їх нещадно грабують.
Дуже важливим кроком уряду був підхід до правильного розподілу коштів, щоб більшу їх частину залишати на місцях. Проводились семінари для голів сільських рад та мерів міст і містечок. Розроблялись для кожного учасника брошури з планами, інструкціями та рекомендаціями. Незважаючи на кризу, Юлія Володимирівна вчасно розраховувалась за газ, вчасно платила пенсії, за що їй люди дуже вдячні.
Урядом Юлії Володимирівни були придбані дешеві автомобілі для сільської медицини, бо вона розуміла, що для порятунку життя людини потрібно медичну допомогу наблизити до людей. Ця ж влада своєю оптимізацією медицини усе робить навпаки. Її мета — тільки економія коштів, їх не цікавить доля людей, які не зможуть дібратися до лікарень за 100 км.
І на все, що робилося урядом Тимошенко, чинився шалений спротив.
Тимошенко пішла з посади прем’єра, нічого собі не прихопивши. Цим завдала багато клопоту СБУ та прокуратурі. Спробуй-но на порожньому місці склепати кримінальну справу та засадити за ѓрати ні в чому не винну людину. Щось добре зробити для людей у цієї влади не виходить, а засудити Тимошенко та Луценка дуже добре вийшло. Я гадаю, що в тому, що маємо таку владу, яка знищує опозицію, мстиву, недолугу, велика заслуга Ющенка, який за своїми цінностями від цієї влади не далеко пішов. Ця влада сама нам довела, хто в країні справжня опозиція, кого вони бояться — це Тимошенко і Луценко і аж ніяк не Ющенко.
То хто кого зрадив? І сліпому видно, як кажуть люди, що Ющенко зрадив своїх виборців, був нікчемним Президентом.
Так що за ґратами повинні сидіти Ющенко за зрив переговорів (коли він відкликав Дубину), за введення «Росукренерго» та ця влада за зраду національним інтересам так званими Харківськими угодами, які було поспіхом укладено на догоду Росії, без інвентаризації землі та об’єктів, без перерахунку орендної плати. Це злочин проти українського народу. І Литвин теж буде відповідати за цей злочин, ми ніколи не забудемо ратифікацію у Верховній Раді.
P. S. Шановна Ларисо Олексіївно!
Дякую за фотоальманах «Жива історія». Ознайомила з ним усю родину, даю знайомим. Відгуки — великий позитив. Це у наш час дуже багато вартує. На Новий рік під ялинкою з чоловіком знайшли «Силу м’якого знака». Прочитали — ніби проковтнули цінність. Читають інші члени родини. Дякуємо вам за необхідну для людей роботу.
