Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iмпресія сучасності

7 лютого, 2009 - 00:00
«ВЕСЕЛI ОЧКИ» / ФОТО ЄВГЕНА КОЗИКIНА

Втретє в Луцьку на запрошення Волинського національного університету імені Лесі Українки в науковій бібліотеці відбулася зустріч з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною. Були представлені нові книги бібліотеки газети, цікаві проекти й, найголовніше, — експозиції фотовиставок газети «День».

Цьогоріч упродовж шести тижнів кілька тисяч волинян мали можливість прилучитися до високопрофесійного, творчо одухотвореного світу сучасного фото. І хоча мить на світлинах зупинена, проте внутрішня енергетика пульсує нестримно, стимулюючи нові думки, співпереживання, глибокі внутрішні відкриття. Уміння в буденному побачити небуденне, точність документування, як на моє переконання, демонструють, можливо, й не вповні характерну для документального та художнього фото, правдиву соціологічну діагностику, без лукавства та неправди, а тому, — великої притягальної сили.

Складна гама почуттів і думок присутня в кожному із занотованих вражень «Книги відгуків». Поруч із уже традиційними та справедливо пієтетними глядацькими оцінками робіт про наше сьогодення, політикум, звичайних українців, високо відзначено світлини дітей і про дітей. Без перебільшення, справжнім відкриттям для студентів стали роботи серії «Світ очима дітей». Вони зворушували, надихали, просвітлювали своєю щирістю й наївністю, дивували оптимістичністю світосприйняття, нагадуючи аксіоматичні істини про дивовижність і неповторність світу. Відтак, зрозуміло, що до лідерів, за результатами голосування, потрапили такі роботи: «Кут світосприйняття» (К. Жоров), «В стилі хіп-хоп», «Веселі очки» (Є. Казикін).

Упродовж тривалого часу ми є свідками того, як ідеологія редакції газети «День» через послідовно зреалізовані гуманітарні проекти (фотоконкурси, видання книг, організація різнохарактерних акцій) притягує в своє силове поле все більшу аудиторію читачів і великих прихильників. Тож ми вдячні колективу газети «День» за те, що наша університетська спільнота належить до нього, а також за колосальну працю в творенні «великого портрета» нашого сучасника-українця.

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, проректор
з навчально-виховної роботи ВНУ імені Лесі Українки

Карбування неповторності миті — естетичне кредо імпресіоністів. У цьому була переконана. Але знову й знову споглядаючи виставку «Дня», приходжу до думки, що фотографія — це сучасне мистецтво, це імпресіонізм на новому етапі цивілізації.

Так сприймати дійсність — трохи іронічно, трохи сумовито, інколи із сарказмом, але найчастіше — з любов’ю та посмішкою — можна завдяки вже традиційним виставкам, організованим газетою «День». Досить потрібна справа. Починаєш переоцінку цінностей, замислюєшся над тим, що раніше вважав дрібницями, і прагнеш отримати задоволення від кожної миті життя. Адже вона — неповторна!

ІОлена МАЛАНІЙ, кандидат філологічних наук, доцент

Зустріч зі світлинами всеукраїнської газети «День» для відвідувачів бібліотеки ВНУ імені Лесі Українки — щоразу очікувана подія. Спілкуючись із студентами, ще й ще раз переконуюся, наскільки правдивим, актуальним, цікавим, необхідним є даний проект для нас — українців. Усі фотознімки заслуговують на увагу й мають свого глядача. Але перлиною фотовиставки газети «День»-2008 є тема «Світ очима дітей» (до 18 років). Приваблює своєю відкритістю й щирістю фото дев’ятирічної Анастасії Єфремової з міста Краматорськ «Кинув якір», десятирічної Анастасії Кобельник з Криму «Автопортрет», дванадцятирічного Ярослава Савчука з міста Краматорськ «Наша бабуся».

Волиняни з 2006 року цікавляться авторськими роботами Костянтина Гришина, Руслана Канюки, Леоніда Бакка.

За дорученням глядачів висловлюю щиру подяку організаторам фотовиставки і головному редактору газети «День» пані Ларисі Івшиній. Чекаємо на можливість нової зустрічі й нових вражень.

ІЗ повагою, Леся ЮРЧУК,
заступник директора бібліотеки

Ці фотографії показують тих, хто живе навколо нас, що робить наше життя таким колоритним і що ми через буденне око не завжди помічаємо. На них не можна дивитися поверхнево і без посмішки. Імпровізація у кожній світлині робить її глибокою, неповторною, незабутньою.

Дякую Ларисі Івшиній за вагон позитивних емоцій.

ІЮля ЛЕЩУК, факультет романо-германської філології

Газета: 
Рубрика: