Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iсторія далека й близька

14 лютого, 2009 - 00:00

У наш непевний час кожний шукає свій рецепт подолання кризи. І знаходить. І це, безумовно, добре.

Сергій ПАВЛІВ, політолог, випускник колишнього Сімферопольського військово-політичного училища:

— Сьогодні я був радий дізнатися, що колекція історико-археологічного заповідника «Калос-Лімен», створеного на місці розкопок історичного поселення стародавніх греків у Західному Криму, поповнилася новими археологічними знахідками. Стародавнє місто Калос-Лімен було засноване на початку IV ст. до н. е. Воно було одним із важливих центрів сільськогосподарської округи хори, підпорядкованої древньогрецькому місту-державі Херсонес. У II ст. до н. е., в період греко-скіфської війни, місто захопили скіфи, потім його визволили прибулі сюди херсонесити. Саме тут сталася одна з великих битв античного часу в Північному Причорномор’ї. Шеститисячний корпус воїнів Понтійського царя Мітрідата Евпатора зіткнувся з об’єднаним військом скіфського царя Паллака. Ненадовго Калос-Лімен було повернуто Херсонесу. Проте греки не мали сил довго утримувати Калос-Лімен у своїх руках, і в північно-західному Криму затверджуються скіфи. За припущенням вчених, скіфи залишили Калос-Лімен у III ст. н. е. Зараз його руїни знаходяться на північно-східній околиці селища Чорноморське.

Знахідки виявила Донузлавська археологічна експедиція Інституту археології НАНУ. Це горельєф із зображенням Геракла, що бенкетує на Олімпі. Зображення одного з найпопулярніших героїв древньогрецьких міфів трохи пошкоджене, проте ця знахідка є ще одним свідченням тісних зв’язків кримських греків з метрополією й Херсонесом, де Геракл був одним з найшанованіших у сонмі олімпійських богів. Поки що розкопано лише одну десяту частину міста, зараз відкрита цитадель, у якій городяни ховалися від нападів, а всі інші міські споруди містяться як під землею, так і під водою, оскільки місто стояло на самому березі моря, а берегова лінія з того часу значно «від’їхала». Але це й добре, тому що сучасною цивілізацією це древнє місто не було зачеплене, тут не було пізніх споруд, а його залишки спокійно лежать під землею та водою й чекають своїх дослідників.

А що поганого? Уже минуло 20 років після війни Радянського Союзу в Афганістані, але її наслідки досі не заліковані й не знищені не лише в душах воїнів, а й у їхньому повсякденному житті. За весь воєнний період до Афганістану було направлено 160375 українців, з них загинуло 3280 осіб, 80 зникли безвісти, 3660 стали інвалідами. В Афганістані воювало понад 5 тисяч кримчан, 168 загинуло, троє зникли безвісти, 187 стали інвалідами. А прикордонники — про це мало хто знає — виконували свій інтернаціональний обов’язок не 10, а 12 років, оскільки й після виведення військ з Афганістану 1989-го продовжували доправляти туди вантажі за договірними поставками. У Сімферополі нещодавно встановили новий пам’ятник учасникам Афганської війни, ветерани в Криму й Севастополі забезпечені житлом, допомогою, але все одно залишається невимовний біль за згаяні даремно роки та за втрачених товаришів. Таке не можна забути ніколи.

Не хочеться закінчувати поганим. Тому ще про добре. Минулої п’ятниці у Виставковому залі Будинку художників відкрилася виставка «Кримський стиль» — на ній представлена яскрава творчість майстрів різних поколінь, що мають мету створити сучасний стиль декоративного мистецтва Криму на основі стародавніх традицій кримськотатарської культури. Відвідувачі із цікавістю розглядали унікальні ювелірні вироби зі срібла Лідера Асанова та його дочки Ельміри, виконані в техніці філіграні, вишивки, килими, кераміку, картини куратора проекту Мамута Чурлу, металевий посуд Асана Галімова, дивну кераміку Рустема Скібіна та Абдюля Сеїт-Аметова. Представили свої роботи майстри традиційної вишивки Ельвіра Османова, Гульнара Негляденко, Айше Османова, Юлія та Світлана Тулупови. Вони здивували відвідувачів декоративним вишитим і аплікаційним панно. Представлені на виставці й нові роботи майстрів традиційного кримського ручного килимного ткацтва з натуральної овечої вовни Ніяри Решатової та Сабріє Еюпової. Чудово, що навіть у цей кризовий час «не хлібом єдиним сита людина». Без перебільшення можна сказати, що «Кримський стиль» — це справжнє мистецтво, що прищеплює смак і високу художню культуру.

Сергій КОЗОЛУП, директор компанії «Клінінг-ПРО», Львів:

— Попри труднощі, які виникають зараз в бізнесі, криза — це нагода для менеджерів компаній проявити свій управлінський талант і можливості. Для нашої компанії цей тиждень запам’ятається початком поглинання меншої компанії — «Центр-клінінг». Зрештою, така тенденція в Україні зберігатиметься ще тривалий час. А сама криза примусить оптимізувати процеси в всіх сферах бізнесу, власників — переглянути стратегії, тактики і витрати. Витверезить підлеглих і змінить їхнє ставлення до роботи. І зрештою — виживуть найсильніші.

Що ж до абсолютно позитивних подій — тиждень у Львові закінчується приходом справжньої зими, яка приносить неабияку радість дітям. А вихідні розпочнуться з іще кращими емоціями — святом всіх закоханих, з яким усіх і вітаю. Хотілося б, щоб у вашому житті кохання було 365 днів на рік, а не лише 14 лютого, і щоб на це не впливало нічого, навіть криза.

Підготували Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь; Тетяна ТУРЧИНА, Львів
Газета: 
Рубрика: