Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iз чого починається Батьківщина

9 липня, 2010 - 00:00

Пише вам ваша постійна читачка з Полтавської області. Хочу висловити свою думку щодо ваших публікацій та загалом про ситуацію, що склалася в нашій країні.

Уже, мабуть, всім очевидно, що в Україні відбувається жахливий антиукраїнський повзучий переворот, можна назвати це поступовим знищенням України. Колись, в радянські часи, була гарна пісня «С чего начинается Родина? С картинки в твоем букваре».

Так, це дійсно так: Вітчизна, Батьківщина починається зі школи, з освіти. Становлення людини, її громадянського світогляду, починається зі школи. Звідки бере свій початок народ, суспільство? З молоді. Зі школярів, студентів і т. д. Людина виростає з тими поглядами, почуттями, свідомістю, які їм заклали в дитинстві батьки і вчителі. Це основа основ кожного народу.

Тепер запитання: а хто в Україні керує освітою? Правильно відповіла на запитання О. Забужко: «Мавпа з грамотою».

Пан Табачник — це серйозна загроза українській освіті.

Якщо зі шкільних підручників літератури вилучити Б. Олійника, Д. Павличка, Ліну Костенко, а потім із підручників історії — Б. Хмельницького, Мазепу, Бандеру, В. Чорновола, то дуже швидко і успішно Україна стане Малоросією.

Табачник хоче зі шкільних програм викинути все, що хоч трохи пахне українським патріотизмом. Щоб діти забули, що означають поняття: національна самосвідомість, історична пам'ять, любов до всього рідного, українського. Викреслити все те, що робилось на цій ниві всі 18 років незалежності, що успішно втілювалось при українському президентові Ющенку. Наша геніальна сучасниця Л. Костенко, на мою думку, — це сучасна Леся Українка.

Викидати її твори з програми — просто злочин. Цікаво, що всі це розуміють, але ніхто нічого не робить.

Пан Табачник, на мою думку, апріорі не може бути міністром освіти. Це зухвалий і нахабний україноненависник! Він почав знищувати українську освіту, а ми, як завжди, як сто-двісті років тому — мовчимо! Життєве гасло Табачника: «украинского языка не было, нет и быть не может». Такий собі український Валуєв.

Мені незрозуміло, чому і де, в яких кущах відсиджується українська інтелігенція? У нас безліч розумних, патріотично свідомих журналістів, науковців, філологів — в університетах, наукових колах, у Верховній Раді, врешті!

То чому ми всі мовчимо?

З нашої мовчазної згоди вони віддали Росії Крим, віддають уран, «Нафтогаз», з таким успіхом і нас з вами здадуть в рабство. А ми покірно підемо, як овечки.

Деякі ЗМІ насаджують нам думку, що народ пасивний і байдужий, що після провалу помаранчевої революції люди вже ніколи не підтримають опозицію. Не вірте. Це брехня. Народ — це хто? Це я, ви, мої діти, мої батьки, всі перехожі на вулиці. Весь народ. І повірте, не весь народ розчарувався. Бо не можна розчаруватися в свободі, правді, демократії.

Але ж народу потрібен лідер, треба, щоб його хтось підтримав, організував. Опозиція. А де ж наша опозиція?

Ю.Тимошенко організувала «комітет спасіння України». Ну і де він? Хтось когось рятує, чи уже врятував. Але якщо на чолі з Ю. Тимошенко не виходить, то що, — більше немає з ким?

Я згодна, постать Тимошенко у багатьох людей викликає недовіру й обережність. Її бізнес-кримінально-олігархічне оточення, її темне лазаренківське минуле, та навіть її знущання над українською мовою (такі перли, як «кааліция», стали вже темою для анекдотів), все це віддаляє від неї людей.

Але Тимошенко — це тема окремої розмови.

Хіба в нашій країні немає цікавої, розумної, харизматичної особистості?

Є. І багато їх є.

Тож, шановна наша еліто! Яке ж ви маєте право кинути свій народ і продовжувати міжусобиці в той час, коли Україна стоїть на порозі гуманітарної катастрофи і наших дітей в школах збираються навчати брехні, спотворюючи українську історію! То невже ж ми безсилі?

Може комусь здатися, що я перебільшую і нічого страшного не відбувається, — то повірте, що ні, відбувається!

Нам, простим українцям, знизу видніше все, ніж вам, там, з Олімпу.

І наостанок: скажіть, будь-ласка, що робить в команді Януковича Іван Драч? Це не той Драч, що був одним із легендарних рухівців 1991 року? Це не той Драч, що був другом покійного В'ячеслава Чорновола? Іване Федоровичу, адже в школі діти і вашу творчість вивчають, і ваші твори так само можуть викинути з літератури, бо ви ще живий. І у нас повертається язик заступатись за того, хто хоче переписати історію нашого народу? Вибачте, але мені соромно!

Коли я закінчувала писати цього листа, почула по телевізору, що влада хоче закрити «5 канал». Чи не єдиний чесний правдивий канал.

Кожен день від влади ми отримуємо якісь сюрпризи! Кому ще що не зрозуміло?

С. ВАСИЛЬЧЕНКО, м. Пирятин, Полтавської обл.
Газета: 
Рубрика: