Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кого шануємо?

23 листопада, 2007 - 00:00

У газеті «День» №186 від 30 жовтня цього року в статті «Пам’ятник холопству» розказано про перипетії відкриття пам’ятника російській імператриці Катерині II в Одесі і подано коментарі до цієї події. Я бачила це дійство по телебаченню і чула численні висловлювання протестувальників і учасників, в т.ч. у напіввійськовій формі.

Відомо, що за часів Катерини II Росія набула величезної могутності, вела численні переможні війни, завойовуючи нові території. Російський абсолютизм досяг свого розквіту. І якщо би пам’ятник ставили в Росії, особливих питань у нас би не виникало.

Але з другого боку, Росія була тюрмою народів. Національний і соціальний гніт був найжорстокіший у Європі. Одним із персоніфікованих символів поневолення народів Російської імперії є Катерина II. В Україні вона знищила Січ, закріпачила українське селянство, створила систему для асиміляції українців, знищення їх як народу. Невже встановлювачі пам’ятника Катерині в Одесі цього не знають? Знають. Ніколи історія Росії не фальшувалася так, як за Катерини. (Одні «Потемкинские деревни» чого варті). Хіба не відомо, що на місці Одеси стояло турецьке містечко-фортеця Хаджибей? Відомо. Але комусь дуже хотілося поставити на п’єдестал Катерину, бо в нього своя мета.

Звичайно, ніякий народ у світі не ставить пам’ятники своїм поневолювачам. Українці теж цього не роблять і не робили. Ніхто думки українців, населення Одеси і Одеської області, щодо пам’ятника не опитував.

Пам’ятник Катерині II, треба просто чесно признати, поставили російські націоналісти як символ свого панування в Одесі або взагалі на півдні України. А як випливало з численних інтерв’ю по телебаченню, вони таки панують в Одесі й ОМОН їх захищає. А що «нашоукраїнець» Гурвіц? Він служить тому, хто панує в Одесі, i служитиме далі, адже він хоче бути мером.

У ЗМІ проскочила думка, що хтось хоче поставити пам’ятник Катерині в Криму. Катерина завоювала Кримське ханство й підкорила кримських татар. За роки імперського панування колись численний народ був значно винищений. Одним із символів нищення татар, як і Сталін, є Катерина. Поставити їй пам’ятник у Криму — це постійно нагадувати татарам про їхнє поневолення.

А як бути з повагою одних народів до інших, запитаєте ви? Дійсно, як бути? Адже народи в одному державному домі мають симпатизувати один одному і якщо не любити, то лояльно, з розумінням ставитися один до одного. А не, користуючись тим, що за спиною у тебе могутній сусід, піднімати страхіття з минулого.

P.S. Ми виросли з соціалізму, де офіційно пропагувалася дружба між народами. І як швидко в Україні з’явилися крайні російські націоналісти, які не визнають сам факт існування самодостатнього українського народу. Дивно. У нас на Закарпатті угорці відбудовують пам’ятник в честь тисячолітнього угорського панування. Думку українців з цього приводу на Закарпатті ніхто не вивчав. Теж дуже дивно. Видно, що організована меншість може домінувати над неорганізованою більшістю.

Надія ПОДОЛЯ, Ужгород
Газета: 
Рубрика: