Те, що іспити можна складати і російською мовою, не є аж так протипоказаним для долі української мови, скоріше, це може вплинути на участь в іспитах тих абітурієнтів, що ще не володіють українською. Я б сказав навіть так: добре було б приймати іспити й англійською, яка дійсно є мовою міжнародного спілкування. Тим самим ми й українську ставили б на той же щабель. Та до того моменту ще йти та йти. А доля української мови залежить, насамперед, від усіх нас, як і доля взагалі нашого народу та нашої держави. Ці три долі — то іспит на зрілість. А як сказав Франко — треба бути «чоловіком цілим». Як на мене, перш за все треба зрозуміти: в усіх бідах саме ми й повинні. Включаючи й могутність Великого сусіди. Адже вигодували й випестили його багато в чому саме ми. Треба встояти на своїх ногах і жити далі своїм розумом — тоді й мову нашу будуть шанувати і при слові «Україна» обертатимуться з півоберту з роззявленим ротом.
П'ятниця, 29 листопада
