Шанований читач вважає, що «шерега постатей», зображених на гривневих купюрах, «має базуватися на політиках державницького спрямування». Тут виникає два запитання: чому лише винятково на політиках, адже французький франк ще недавно прикрашав портрет Поля Сезанна, а марку ФРН — братів Грімм? Невже Леся Українка, Микола Лисенко або Григорій Сковорода, геть не згадані автором, менше заслуговують на аналогічну пошану у нас?
І друге, головне запитання: а які мають бути показники «державницького спрямування» та патріотизму? Може, спроможність об’єднати націю та РЕАЛЬНО створити власну державу? У своєму списку В. Отрощенко знайшов місце для С. Бандери, П. Скоропадського, С. Петлюри, І. Виговського, але не включив сюди ані І. Франка, ані Богдана Хмельницького, ані Ярослава Мудрого. Хотілося б, щоб шанований вчений докладніше пояснив свою позицію. Бо, погодьтесь, «помилки Володимира Великого у виборі віри» чи «Хмельницький — стратег ніякий» — це ще аж ніяк не аргумент.
