Розвинуте суспільство вирішує конфліктні ситуації шляхом
компромісів, а посткомуністичне суспільство ніяк не позбавиться рудиментів
минулого — компроматів. Звідси — агресивність, бажання бути рівними в убогості.
Яскраве підтвердження цього — ухвалення лівою більшістю Верховної Ради
України постанови про приєднання до МПА, яка є, прошу вибачення, відрижкою
позавчорашнього дня. Проте й це безглузде рішення парламенту ще не означає
поразку демократичних сил.
Старійшина соціал-демократії Віллі Брандт у своїх «Спогадах»,
виданих у Франкфурті-на-Майні 1989 року, четвертий розділ присвятив питанням
боротьби за політичну владу. Поряд з іншими цікавими висновками зазначено
й таке: в парламентській демократії більшість — це не завжди перевага і
вже зовсім не гарантія успішної роботи. Це тепер стало очевидним, бо Верховна
Рада практично не продукує ні законів, ні проектів виходу із кризового
стану. Справжня законотворчість — це перспектива наступного складу парламенту.
Анатолій ШАБЛІЙ, політолог
