Що відділяє життя від смерті? Якась там мить. Але коли ця смерть від зовнішніх, задаремних причин, завжди вдвічі болячiше від усвідомлення того, що цього цілком могло й не відбутися, не статися... Ось недавня трагічна бердянська історія. На найбільш людному торговому осередку міста Бердянська — базарі — затіялося нове будівництво. Ініціативна група підприємців, які торгували неподалік, таки примусила місцеву владу дозволити їм і далі здійснювати свої торгові операції в безпосередній і небезпечній близькості від цього ж будівництва. Результат? Раптом рветься трос і стріла будівельного крана падає на голови покупців і продавців у самий розпал торгівлі...
Ми дуже любимо повторювати, що влада повинна служити «народові». Але одразу ж замість цього «народу» підсовуємо їй тільки свої егоїстичні особисті інтереси. Які, до речі, шкодять безпеці (й навіть життю) й самих таких горе-ініціаторів. А потім починаємо «звертатися до Майдану» і нескінченно посипати свої голови попелом — «помилилися», «не вийшло», «не склалося». Загалом, стара, як світ, історія...
Справжня, дієва і дійсна влада спочатку (й передусім!) повинна служити Богу, тобто своєму споконвічному призначенню, а саме Владі. А вже потім і всім іншим — людям, ЗМІ, самим собі-любимим і т.д. І саме тільки в такій послідовності...
