Дискусія про визнання ОУН-УПА стороною, що воювала у Другій світовій війні, ведеться вже майже півтора десятиліття, але до прийняття політичного рішення ще ой як далеко. І якщо виступи політиків з трибуни парламенту часом переростають у словесну істерику, в прагнення перекричати протилежну сторону, то учасники тих подій більш як шістдесятирічної давнини, причому — з обох сторін — все частіше говорять про необхідність примирення та взаємного вибачення. Саме про це два листи від наших читачів, які ми пропонуємо до вашої уваги.
Наближається 60–річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, великої перемоги людства над фашизмом. Всім відомо, що основний вклад у цю перемогу зробили воїни Радянської Армії. Але відомо й те, що посильний вклад у перемогу внесли й вояки УПА. Існує суперечка: вважати чи ні вояків УПА учасниками Великої Вітчизняної війни, тобто прирівняти їх чи ні до воїнів Радянської Армії? І перші, і другі живуть в Україні, є громадянами України, будують, як можуть, незалежну державу Україну. Історія знає подібні ситуації.
У 30-х роках минулого сторіччя в Іспанії була громадянська війна — республіканська армія й армія генерала Франко вели між собою запеклі, криваві бої. Вояки кожної армії відстоювали в боях свою правоту. Королю, парламенту та уряду Іспанії вистачило мудрості й доброї волі проголосити примирення вояків обох армій, проголосити мир між громадянами країни, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали під час громадянської війни.
У Фінляндії теж була громадянська війна — солдати армії Маннергейма та червоногвардійці вели між собою не менш жорстокі бої і теж відстоювали свою правоту. Президент, парламент і уряд країни також ухвалили мудре рішення про їхнє примирення. Більше того, у Хельсінкі побудовано величний пам’ятник, який носить назву «Борцям за переконання». Барельєфи пам’ятника відображають епізоди громадянської війни.
Я вважаю: честь і хвала мудрим рішенням політичних діячів Іспанії та Фінляндії, які віддали належне як одним, так і другим, тобто всім, хто боровся за свої переконання, а зараз живе в єдиній державі.
Я не поділяю думку членів фракції комуністів у ВР про те, що вояки УПА не мають права на визнання їх учасниками війни. Я не поділяю й іншу думку про те, що тільки вояків УПА треба вважати борцями за визволення України, а воїнів Радянської Армії — окупантами. Ні й ще раз ні!
На мою думку, треба шукати якесь рішення, яке б не ображало ані воїнів Радянської Армії, ані вояків УПА. Одне з можливих рішень може бути таким.
Надати воякам УПА звання «Борець за визволення України» або «Учасник визволення України» (звичайно, крім тих, хто воював на боці фашистів, у кого на руках кров жителів України та воїнів Радянської Армії) і прирівняти їх у правах до учасників Великої Вітчизняної війни. Таке рішення, як мені здається, значною мірою дозволило б примирити вояків обох військових формувань і віддати їм належне як борцям проти фашизму за вільну, незалежну Україну.
На мою думку, таке або подібне рішення (я сподіваюсь, у Президента, голови ВР та в уряді є кваліфіковані спеціалісти, які спроможні знайти юридично- правове оформлення цієї проблеми) було б справедливим і своєчасним. Подібне рішення, на мою думку, не буде образливим щодо воїнів Радянської Армії і буде справедливим стосовно вояків УПА.
