Він народився у місті Кременці. Життя і творчість Словацького були тісно пов’язані з Україною, про що свідчать численні його поезії, а також ностальгія за українською землею у листах до своєї матері.
Із нагоди цієї дати 4—6 вересня у місті Кременці та Національному університеті «Острозька академія», де письменнику віддають особливу шану, відбулося низка заходів. Так, 4—5 вересня у Кременці пройшли наукові конференції літераторів, презентація творів і книг польських та українських письменників, поетично-музична програма для учасників конференції.
6 вересня відбулися урочиста академія до 200-річчя від дня народження поета, літературно-мистецька акція «Діалог двох культур», Богослужіння, відкриття та освячення пам’ятної таблиці на фасаді Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка, свято вулиці Словацького тощо.
У рамках урочистостей стартував українсько-польський художній пленер за участю польських художників в Україні та художників кременецьких гуртів «Гладущик» і «Палітра», організований Національним музеєм землі Перемишлянської у Перемишлі.
Також до 200-річчя від дня народження Словацького тернопільські бібліографи систематизували в одному виданні друковані матеріали про поета. До нового видання українською та польською мовами увійшли біографічні нариси, бібліографія творів і література про Словацького. Вся інформація міститься у восьми розділах, один з яких відображає матеріали про Юліуша Словацького в мережі інтернет. Започатковано серію видань «Родом з України», які базуються на матеріалах обласного літературно-меморіального музею ім. Юліуша Словацького в Кременці, Державного архіву Тернопільської області, обласного краєзнавчого музею, наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету та обласної універсальної наукової бібліотеки.
У Національному університеті «Острозька академія», який активно долучився до святкування 200-річчя від дня народження Юліуша Словацького під патронатом Сенату Республіки Польща, за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, в рамках тижня польської культури у Рівному відбувся музично-поетичний вечір за участю провідних виконавців Варшавської Національної опери Марії Скурять-Сільви (рояль), Єжи Лазевського (художнє слово) та Агнешки Козловської (вокал). До уваги викладачів та студентів були представлені твори Монюшки, Шопена, Шимановського, Зажицького та інших, а також поезії Словацького, Кохановського, Міцкевича, Норвіда, Тувіма.
Наступного дня, в рамках святкування, відбулися літературні читання, у яких взяли участь студенти спеціальностей «українська філологія» та «літературна творчість», викладачі, проректор з навчально-виховної та наукової роботи, професор, член Національної спілки письменників України Петро Кралюк. Учасники заходу декламували поезії Словацького, обговорювали окремі сторінки його життя та роль поета у формуванні української культури й літературної думки.
«Творчість Юліуша Словацького нам потрібно прочитати і зрозуміти, бо це справді дуже глибокий поет-філософ, який мав яскраво виражені українські симпатії. У своїй творчості він постійно звертається до свого рідного міста Кременця. Постать Юліуша Словацького потрібно вписати, врешті-решт, у контекст української культури. Добре, що в Україні відзначається цей ювілей, однак не радує його маломасштабність. Святкування 200-річчя від дня народження Гоголя в Україні проходило набагато помпезніше. Мені здається, що ці дві фігури багато в чому подібні. Навіть у їхніх біографіях можна знайти спільні моменти, але Гоголь, твори якого в Україні досить відомі, служив Російській імперії, тоді як Юліуш Словацький, що був на боці польського революційного руху, в нас майже невідомий», — стверджує Петро Кралюк.
