Якщо порівняти, як жили люди перед так званими реформами й сьогодні, порівняння явно не на користь нинішнього часу. Я не з числа найзнедоленіших, але за останні роки, підкреслюю, роки, не можу дозволити собі купити багато чого, в тому числі й горезвісну дешеву ковбасу, шматок пристойного м'яса і багато іншого. Так, мені в минулому доводилося стояти в чергах, але в мене холодильник завжди був повниий продуктів, а зараз навіть влітку він порожній (дуже корисно для економії електроенергії!!!)
Нинішні зарплати й пенсії у більшості людей — тільки третя частина (а то й менше) того, що отримували вони 1990 року, а ціни зросли по відношенню до минулого в десятки разів. Дайте людям зарплату й пенсію хоча б на рівні 1990 року й видавайте їх вчасно — і від показного достатку товарів не залишиться й сліду. Часто журналісти у вашій газеті захоплюються великою кількістю товарів у магазинах, на ринках, але забувають підкреслити, що це результат руйнівних «реформ» — адже товари ці в основному привізні.
І ще. Коли журналісти підкреслюють негатив минулого, намагаючись спаплюжити нашу історію радянського періоду, вони забувають, що за цим минулим стояли люди, і вони, принаймні не менше за нинішніх підбурювачів, думали про Україну, про Батьківщину. Таке обпльовування минулого озлобляє значну частину нашого народу, якій боляче слухати й читати, як нинішні підбурювачі зневажливо ставляться до діянь середнього і старшого поколінь.
Чи не краще замість того, щоб турбувати померлих, критикуючи заднім числом їхні помилки й недоліки, зосередити увагу на критиці живої бездарності й пошуку шляхів зробити хоч щось краще за те, що було. Адже, міркуючи як слід, метою реформ є не погіршення, а поліпшення сьогоднішнього життя.
З повагою Роман ВИСОЦЬКИЙ Чернігів
