Шановна Ларисо Олексіївно!
Ваша зустріч у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка знову переконливо засвідчила, як потребують наші студенти таких душевних контактів. Публікація «Ефект метелика» нагадала мені далекий 1965-й, адже тоді саме в цьому виші я здобув свою першу вищу освіту. Трішки перефразувавши Ліну Костенко, свої відчуття від прочитаного в газеті найліпше можу так передати:
Душа летить
у юність, як у вирій,
бо їй на світі тепло
тільки там.
Чи може щось краще впливати на людину, як добрі вчинки! А тому щиро вам дякую за влаштовану поїздку до моїх земляків. І дай боже нам правильно й продуктивно «махати крильцями» всі дні нашого життя.
Що хотів би до сказаного додати? Ще хочеться подякувати за розміщення в газеті матеріалу «Кандидати в президенти, послухайте мене!», а також за надіслане з редакції запрошення відповісти на традиційну новорічну анкету газети «День».
Ну й звісно, прийміть мої сердечні вітання та найкращі побажання з наступаючими Новорічними та Різдвяними святами. Хай доля буде доброзичливою до вас! Й будьте завжди здорові!
З глибокою повагою,
