Живу «Днем»...
Доброго дня, Ларисо Олексіївно!
Поздоровляю Вас і весь колектив «Дня» та зичу доброго здоров’я й творчого успіху на українських теренах, у новому, 2012 році! 2011 рік мені нічого доброго не приніс. Тяжче стало морально й матеріально. Страшно жити в такій кримінальній державі, при такій бездарній і такій бездіяльній опозиції. Як розцінити суди — лише над Юлею та Луценком, то це застереження, що після виборів до Верховної Зради на всіх опозиціонерів чекає участь Юлі та Луценка, то й так і треба. Мені вже нічого не страшно. 82 роки, й найстрашніше в мене позаду: син «ворога народу» й внук. Батько й дід пройшли воркутинські табори (материн батько спить вічним сном у Биківні. Гнушак Володимир Корнійович, 1874 р. н.). Придбали з сином книжки: «Отаман Орлик», «Залишенець», «Холодний Яр», які вразили мене до глибини душі й ще раз підтвердили, яка безпорадна опозиція. Зрадлива та продажна. Живу «Днем»...
«День» — дієвий приклад сучасної журналістики
Вельмишановна пані Ларисо!
Шостий рік поспіль студенти й викладачі Волинського університету імені Лесі Українки, лучани, волинська громада мають унікальну можливість долучитися до реалізації важливих сучасних інтелектуальних, культурних стратегій, здійснюваних газетою «День» і вами особисто.
Дякуємо вам за утвердження універсальних цінностей, гуманізм і непафосний патріотизм Фотовиставки-2011 газети «День» та сучасну гостро пульсуючу публіцистику книжки «Сила м’якого знака». Це дієвий і переконливий приклад того, якою має бути сучасна журналістика, якою має бути громадська позиція людей мислячих, інтелігентних.
Віри, сил, здоров’я, наснаги у ваших добрих справах.
Із глибокою повагою й надією на нові зустрічі у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
