Шановна редакціє газети «День»!
Хочу подякувати колективу «Дня» і особливо пані Ларисі за таку важливу справу, яку ви всі разом робите для виховання українців. «День» для мене, мешканки Євпаторії — це ковток свіжого повітря, це велика радість, що кожного дня приходить у мій дім.
Познайомилася з «Днем» за допомогою «Кримської світлиці». Там іноді друкували цікаві матеріали з вашої газети. Вирішила передплатити. І ось уже два роки насолоджуюсь спілкуванням з найкращим інформаційним та інтелектуальним виданням. Подобається все! Особливо рубрики «Україна Incognita» та «Історія та я». Мої діти теж це читають з цікавістю.
До речі, я єдина в Євпаторії отримую «День» українською мовою. У школі українську не вивчала, зараз доводиться наздоганяти. Все, що можу, читаю українською. І оце вперше пишу листа українською мовою.
Двадцять сьомого листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, я отримала подарунок від моєї улюбленої газети: «Екстракт 150» та «Екстракт +200». Ото була радість! Дуже, дуже вам дякую!
Шкода тільки, що, окрім дітей, я ні з ким не можу поділитися враженнями від ваших публікацій. Люди (сусіди, знайомі) не хочуть «забивать себе голову разной ерундой». І дивляться на мене як на божевільну: «У тебя нет своих проблем?» Та є в мене проблеми, і забагато. Тому що сім’я в мене велика. Маю семеро дітей. Тому й хочеться ще чогось, для душі, свята. І цим святом для мене є ваше видання. І сподіваюся, що ще довго ми будемо разом, бо ваша газета — найкраща в Україні, тому що висвітлює проблему духовності, проблему української мови.
А головне, вважаю. — пробудити в людях історичну пам’ять. Що вашій газеті вдається дуже добре. Я пишаюся тим, що я Українка. І дякую Богу за те, що народилася на цій благословенній землі.
Бажаю вам усього найкращого!
