«Пишіть швидше, інакше не встигнемо»...
У своїй колонці в передноворічному номері «Дня», ви, люба, мила Ларисо, побажали всім нам, читачам Вашої газети, відваги, сили та любові в новому 2006-му році.
Так, справді, ми ще не осмислили критично тоталітарну політику, яку проводила КПРС, будучи «направляючою й організуючою» силою.
Дякую Вам і Вашому «Дню» за те, що я вдруге народився.
Бажаю Вам особисто відваги, сили та любові. Я розумію, як Вам нелегко!
Продовжуйте писати якнайбільше і якнайшвидше про русифікацію, про голодомор 1932—1933 рр., про диктатуру та терор комуністів. Пишіть швидше, інакше не встигнемо...
Ще раз усіх вам благ!
«Ковток свободи і справжнього патріотизму»
Щиро вітаю Вас зі святами! Ваша газета є джерелом правди і справедливості для спраглої української землі. Ви щодня несете людям той необхідний ковток свободи і справжнього патріотизму, без яких наше суспільство просто не може існувати. Високодуховна сутність газети «День» формується завдяки лідеру і високоінтелектуальному журналісту Ларисі Івшиній, а також успішно сформованому нею професійному колективу журналістів. Бажаю Вам Божого благословення та вдячних читачів.
Принагідно хочеться привітати зі святами Президента України і започаткувати на сторінках найдемократичнішої газети «День» діалог із Вами особисто, шановний Вікторе Андрійовичу, з приводу реформування місцевої влади в Україні. Це було б початком реального народовладдя в нашій державі, що проголошується у моїй Декларації про місцеве самоврядування і що вперто не помічається Вашим оточенням.
Нехай 2006 рік буде для всіх людей роком великих перемог!!!
З повагою і любов’ю,
