Безперечно, вшанування пам’яті цього напрочуд талановитого письменника, класика сучасної української дитячої літератури для багатьох виявиться приємним спогадом дитинства. Біографія Всеволода Зіновійовича Нестайка (30.01.1930—16.08.2014) переконливо свідчить: усе своє життя він присвятив літературі для школярів.
«Твори Всеволода Нестайка читають діти різних країн світу», — слушно наголошують укладачі навчального посібника «НАЙКРАЩЕ» (К.: АВДІ, 2012, С. 425), рекомендованого вчителям та учням Міністерством освіти і науки України. Подібне визнання цілком виправдане, оскільки говоримо про модну книжкову продукцію славнозвісного українського автора, саме модну, в хорошому розумінні цього слова.
Світ, знаним громадянином якого йому судилося стати, Всеволод Нестайко побачив 30 січня 1930 року в родині службовця на Житомирщині — у старовинному місті Бердичеві з цікавою історією від заснування до сьогодення. У трагічні 1930-ті, втративши, як він писав, «у віці трьох рочків батька, колишнього «січового стрільця», котрий загинув у концентраційному таборі, хлопчик, рятуючись від голоду, переїжджає з мамою-вчителькою та сестричкою у Київ до родичів. Він був допитливим підлітком з гострим розумом і веселою вдачею. Любов до слова у майбутнього письменника зародилася від захоплення творами Миколи Трублаїні, Жуля Верна, Джека Лондона, Бориса Житкова, які він читав разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком. Читання книжок, яке на той час було для нього чи не єдиною втіхою, розвивало творчу уяву, дещо скрашувало його дитинство, що припало на роки терору та війни.
Після школи здобув вищу освіту в Київському університеті імені Тараса Шевченка: 1952 року закінчив слов’янське відділення філологічного факультету. Будучи ще студентом, працював статистом у Театрі російської драми, згодом — у журналах «Дніпро» і «Барвінок», видавництві «Молодь». Упродовж 1956—1987 рр. В. Нестайко завідував редакцією у видавництві дитячої літератури «Веселка». Він також тривалий час вів спеціальну програму на Українському радіо «Радіобайка Всеволода Нестайка».
УНІКАЛЬНА БАГАТОГРАННІСТЬ
Рано відчувши потяг до слова, за свідченням біографів Нестайка, перший свій твір, присвячений відважному мисливцеві, котрий полював на бенгальського тигра в Африці, він написав ще у вісім років. Перше оповідання для дітей «Шурка і Шурко» — про дружбу дівчинки Олександри (Шурки) і хлопчика Олександра (Шурка) — Всеволод Нестайко опублікував у 24 роки в дитячому журналі «Барвінок». Під такою ж назвою 1956 року побачила світ і перша книжка — збірка оповідань Всеволода Зіновійовича, яка засвідчила, що автор любить дітей, йому до снаги захопити їх своїми розповідями про незабутні дитячі роки, про різні події, витівки та пригоди шкільного чи дворового життя. За п’ятдесят років праці на ниві дитячої літератури він написав чимало — приблизно сорок книжок.
Феномен Нестайка — це його унікальна багатогранність. За цей час ним створено і повісті, і роман, й оповідання, і детективи, і казки, і п’єси для дітей і про дітей — своєрідну неповторну Країну Дитинства. Самобутній митець умів так цікаво писати, що школярі аж роти роззявляли, читаючи, без перебільшення, заворожливі Нестайкові твори. «Я не люблю сумувати! Бог дав мені гумор, і я тримаюся за цей гумор, тримаюся за доброту і милосердя, які успадкував від своєї священницької родини», — так сформулював суть свого погляду на творчість дитячий письменник В. Нестайко. І за це, за справжній гумор, за веселі книжки зі справді чудернацькими історіями його любили діти, вважали автором «світових книжок»! Найвагоміший доказ цього— безліч листів від вдячних шанувальників його творів, що їх письменник отримував усе своє життя.
Переказувати твори Всеволода Зіновійовича — справа абсолютно невдячна, бо в переказі неможливо передати іскристий гумор і захопливі сюжети. Письменник завжди повторював, що найголовнішим у його житті була любов до дітей. Із чого це видно? Він, по суті, закохував юних читачів у свою творчість, сповнену любові до дитини, хотів, щоб світ його книжок увійшов у душі дітей, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Всі його твори вирізняються яскравими персонажами, веселими епізодами, пригодами й витівками, дотепним авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують у дітях тільки позитивні якості. Наведемо лише декілька промовистих фактів.
ДЕКІЛЬКА ПРОМОВИСТИХ ФАКТІВ
Роман-трилогія «Тореадори з Васюківки» — чи не найважливіший твір Всеволода Нестайка. Трилогія (бо в усіх трьох художніх творах оповідається про пригоди одних героїв книжки) «Надзвичайні пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець із тринадцятої квартири» і «Таємниця трьох невідомих» розповідає про веселі пригоди двох друзів-школярів Яви Реня і Павлуші Завгороднього. Перший із них — активний та енергійний хлопчик, другий — більш спокійний і розсудливий, але при цьому обидва мріють будь що прославитися. І щоб досягти цього, підлітки то вирішують стати тореадорами, то знайти і спіймати у своєму селі іноземних шпигунів, то підкорити столицю. Звісно, не всі книжки стають старшими, як із часом — діти. Перевірені поколіннями «Тореадори з Васюківки», які вже перевидавалися понад двадцять разів, у тому числі з урахуванням нової авторської редакції роману, й досі відповідають вікові своїх героїв, а не часові написання. Осмислюючи цю книжку в системі вітчизняного дитячого письменства взагалі, — тут варто погодитися з видавцем Іваном Малковичем: «Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книжка Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури». Нарешті, варто тут відзначити, що зазначена трилогія — її перекладено двадцятьма мовами — вже давно розійшлася світом.
Успіх у читачів має також цикл книжок В. Нестайка «Незвичайні пригоди в лісовій школі», де розповідається про смішні й захопливі пригоди учнів спеціальної школи для звірів, у якій всі предмети викладаються ведмежою мовою. Головні герої — друзі Зайчик Кося Вухань та їжачок Колька Колючка, а також їхні однокласники. Це легкі, веселі та сповнені доброго гумору твори, які подобаються дітям.
Принесла славу письменникові й серія книжок «Незвичайні детективи», головні герої якої — юні київські детективи Женя Кисіль та Вітасик Дорошенко. Ці двоє хлопчаків раніше й подумати не могли, в які пригоди вони потраплять. Однак раз за разом школярі опиняються втягнутими в таємні й містичні загадки, які їм доводиться розв’язувати разом з бравими служителями правопорядку. Таким чином, перелік інших популярних творів непересічного творця дитячої літератури можна було б продовжити.
За мотивами творів Всеволода Нестайка знято кіно— й телефільми, відомі юним глядачам за кордонами України. Зокрема, телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав дві міжнародні премії: на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (ФРН, 1968) — Гран-Прі, а на Міжнародному фестивалі в Алеґзандрії (Австралія, 1969) — першу премію. Кінофільм «Одиниця з обманом» за мотивами однойменної повісті В. Нестайка на Всесоюзному кінофестивалі в Києві 1984 року одержав премію та спеціальний приз у Габрово (Болгарія, 1985 р.) на Міжнародному фестивалі.
ВИЗНАННЯ ТАЛАНТУ
Талант письменника із України визнано Міжнародною радою з дитячої та юнацької літератури. 1979 року, який ООН проголосила Міжнародним роком дитини, ця високоповажна рада внесла трилогію Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» до Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури. В. Нестайко — єдиний український автор, занесений до цього списку. За повість-казку «Пригоди в лісовій школі» В. Нестайко 1982 року удостоєний літературної Премії імені Лесі Українки, якою відзначаються найкращі твори для дітей, а 1988 року — за повість-казку «Незнайомка із Країни Сонячних Зайчиків» — Премії імені Миколи Трублаїні. Він також є лауреатом: літературної премії імені Олександра Копиленка — за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»; другої премії першого Всесоюзного конкурсу на найкращу книжку для дітей (1987) — за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком»; української літературної відзнаки «Золотий письменник України» (2012), ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2010), медалі А. С. Макаренка Міністерства освіти України. Все це беззаперечні факти, з якими не рахуватися не можна.
Замість остаточного підсумку, варто лише подякувати всім учасникам дійства: Всеволодові Нестайку — за найдорожчий скарб, створення книжок для дитячої та юнацької аудиторії; видавництвам «Веселка», «Школа», «Навчальна книга — Богдан», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — за видавничу роботу, а дітям — за любов. Він залишився жити у слові. Воно було в нього особливе Нестайкове Слово, він писав, як писав лише він.
Кожен із нас має гордитися творчим доробком Всеволода Зіновійовича, адже він заслуговує на це. І ви переконаєтеся в цьому, прочитавши його дивовижні книжки, головною ознакою яких є «гумористично-пригодницький» стиль майстра «веселих книжок». Відійшов у Вічність Нестайко в Києві 16 серпня 2014 року, але пам’ять про нього зберігають незабутні персонажі його книжок і ті читачі, які насолоджуються цікавими творами письменника.
