«Кожна людина має день народження, але не кожну, навіть дуже впливову, вшановують через 300—400 років», — так висловився дослідник Гетьманщини, відомий журналіст та водночас редактор наукового журналу «Сіверянський літопис» Сергій Павленко з приводу відзначення 20 березня на Чернігівщині (насамперед, у Чернігові та Батурині) дня народження Івана Мазепи. У місті над Десною основні події розгорталися в історичному центрі, на Валу — біля будинку колишнього Колегіуму. Свого часу великий гетьман підтримав створення та вкладав кошти у розвиток цього навчального закладу, такого собі філіалу Києво-Могилянської академії, що й стало одним із вирішальних аргументів для вставлення йому пам’ятника саме тут. Тепер меценатство керманича української козацької держави стало основою для відзначення його дня народження.
«Якщо є урочисте покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку, то чому те саме не зробити для Івана Мазепи?» — обґрунтував ідею вже другої, починаючи з минулого року, такої акції, генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Курданов. У центрі її увагу — вшанування тих, хто опікується історичною спадщиною — журналістів, підприємців, громадських діячів. А ще — переможців краєзнавчого конкурсу «Що ми знаємо про Чернігів?»
Основна частина урочистостей проходила в приміщенні старовинного (перша половина ХІІ ст.) Борисоглібського собору, розпочавшись та завершившись співом Академічного хору ім. Дмитра Бортнянського, а потім тривала поруч, біля пам’ятника Іванові Мазепі. До речі, цього року його автор, скульптор Геннадій Єршов, вніс зміни — з’явилася передбачена первісним задумом табличка з ім’ям гетьмана. Досі на монументі розташовувався лише його родовий герб. Як з’ясувалося, він мало що говорить сучасним громадянам української держави. Дехто з екскурсантів часом навіть перепитував: «Це Богдан Хмельницький?» Що ж, принаймні тепер такі прикрі помилки вже в минулому.
Власне, подібні зустрічі — ще один привід звернути увагу на історичну постать відомого гетьмана. Згадавши про його внесок у розвиток української культури, зокрема будівництво церков та поширення освіти, Сергій Павленко водночас наголосив: доля привела Івана Мазепу до високої посади, але ж владою можна скористатися по-різному. Здобувши європейську освіту, неабиякий дипломатичний та управлінський досвід лідер козацької держави абсолютно свідомо підтримував культуру та мистецтво, бо й сам розумівся на тому. Інакше не постали б на Гетьманщині понад 200 церков (а не, скажімо, палаців), будівництво яких фінансував гетьман та його оточення, з них 43 — безпосередньо самим главою козацької держави. Що ж до повстання, то треба розуміти: Гетьманщина жила в реаліях імперії, яка прагнула до уніфікації, а українське козацтво, в межах своїх можливостей, тому опиралася (всього у 1708—1709 рр. Мазепу активно, своїм життям, підтримали біля 40 жителів Гетьманщини). Колись Москва пропонувала Україні губернії, а нині — Митний союз. Сутність та сама — бажання всіх підвести під одні, свої правила, зазначив промовець.
Увечері на тому самому місці дві окремі акції організували політичні партії.
Фактично одночасно інший Національний історико-культурний заповідник, «Гетьманська столиця», що в Батурині, із нагоди річниці дня народження Івана Мазепи проводив день відкритих дверей. Усього 2013 р. їх заплановано вісім — кожен пов’язаний з історичною датою чи постаттю з минулого України. В такі дні кожен бажаючий може відвідати об’єкти заповідника безкоштовно, а для старшокласників Бахмацького району проводяться ще й безкоштовні екскурсії по чотирьох найвизначніших об’єктах заповідника. Того дня схожою нагодою скористалися сім шкіл (в середньому — по 25 учнів), тоді як первісно очікувалося біля трьох груп.
Гостей Батурина чекав культурно-мистецький захід «Від Богдана до Івана не було гетьмана», що розпочався з покладання квітів до пам’ятника «Гетьмани. Молитва за Україну» та продовжився у палаці Кирила Розумовського виступом бандуристки — випускниці Батуринської філії Бахмацької районної школи мистецтв Аліни Базалій. Із річницею присутніх привітав дослідник українського козацтва, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії Віталій Щербак. Організатори презентували нову виставку «Іван Мазепа через призму художнього пензля», яку сформовано з робіт сучасних майстрів із фондів заповідника. Дух епохи за допомогою музики XVIII ст., барокових кантів, відтворювали артисти камерного ансамблю православного Братства страстотерпців Бориса та Гліба «Преображення» (Національна музична академія імені Петра Чайковського).
Мабуть, центральною подією мазепинського дня в Батурині стала презентація доктором історичних наук, директором Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету, професором Тетяною Таїровою-Яковлєвою своєї книжки «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради». Цього разу — першого її україномовного перекладу у виконанні професора Юрія Мицика та видавництва «Кліо». Тетяна Геннадіївна, яка підтримує постійні дружні зв’язки з «Гетьманською столицею», розповіла, що планує видати ще кілька книг про Івана Мазепу, зокрема про його приватне життя, смаки, а також про культурне життя Гетьманщини, звісно, з українськими перекладами. Цікава деталь: саме в Батурині в 2011 році, під час перебування тут пані Тетяни з чоловіком, народилася ідея перекладу вище названої праці українською мовою. Саме директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталя Реброва «збудувала місточок» між дослідницею та видавництвом «Кліо», за що Тетяна Геннадіївна щиро подякувала під час презентації.
Фактично на наших очах за ініціативою обох названих державних заповідників та поки що не надто численної громадськості на Чернігівщині зароджується нова традиція, пов’язана з вшануванням пам’яті Івана Мазепи одночасно і як українського державного діяча, і як людини, що розуміла та свідомо й цілеспрямовано підтримувала рідну культуру.
Володимир БОЙКО, Чернігів; Наталія СЕРДЮК, Батурин
