Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ми – за змiни!

17 липня, 1999 - 00:00

Шановнi спiввiтчизники!

Євген Марчук — людина нового часу, яка з'явилася на поклик
і потребу народу України з метою утвердження державницької співпрацi у
важку для нього годину.

За своїм внутрішнім покликом ця людина готова до самовідданої
титанічної праці першої особи в державі, зважується жертовно служити інтересам
свого народу. За п'ять років президентства Кучми недовіра і ненависть громадян
до своєї держави досягли катастрофічних розмірів, а значна кількість українців
прагне назавжди виїхати і покинути Україну. Із парламентської трибуни вже
розцінювали Кучму як такого, що «працює Президентом в адміністрації Табачника».
Про світогляд Кучми стверджують, що нинішній Президент старанно позиціює
себе саме як «нелівого». Але він не правий і не лівий. Він ніякий. Кучма
у своїх зустрічах та передвиборних виступах не здатен відповісти на питання,
як разом з понищеним народом жити далі. Чи переобирати нам такого Президента
та його звиродніле, злодійське, олігархічне оточення, що вже стало прикрою
помилкою в нашій історії, яку повторити не можна?! «Люди сотнями, тисячами
добровільно йдуть нині з життя. Йдуть від злиднів, від горя, від безнадії.
Йдуть тому, що не можуть залишатися. І хтось у цьому винен!» (Олег Потурай,
«День», 12.05.1999 р.).

Непросте, тернисте свідоме життя, яке обрав і пройшов Євген
Марчук, його розум, інтелект, широкі і всебічні знання, твердість характеру
і волі, виваженість думок і справ, організаторський хист роблять його чи
не єдиною діяльною постаттю сьогоднішньої України, здатною забезпечити
українському народові надійний провідний прорив у гідне людське буття.

Все це, як і відверті оцінки нашими відомими політичними
діячами, колишніми політв'язнями — Левком Лук'яненком («За вільну Україну»,
30.04. та 21.05.1999 р.), Василем Овсієнком («ЗВУ» 21.05. 1999 р.), Юрієм
Шухевичем («ЗВУ» 21.05.1999 р.) — а також достеменно Богданом Черваком
(«ЗВУ» 14.05.1999 р.) щодо особистості і суспільно-державницької значущості
Євгена Марчука, дають усі підстави надійно і однозначно відстоювати в цей
критичний для народу і держави час його кандидатуру на пост президента
України.

Олександр МIНДЮК, кандидат технічних наук, старший науковий працівник,
ветеран праці, учасник війни, прихильник Всеукраїнського громадського об'єднання
«Наш Президент — Євген Марчук» Львів

P.S. Я написав цього листа у відповідь на репресивні дії
властей у Львові, коли адміністрація міста не допустила проведення передвиборних
зборів Є. Марчука у Оперному театрі, і двотисячний мітинг був проведений
просто неба, під дощем.

Газета: 
Рубрика: