Без сумніву, тиждень, що добігає кінця, був багатий на події — як хороші, так і погані. Щоправда, одна й та ж новина оцінюється різними людьми по-різному. Скажімо, нова редакція закону «Про рекламу» оцінюється медіа-експертами схвально. А зміни до законодавчих актів України про державну таємницю — відхиляються як некоректні й образливі щодо журналістів, так і щодо населення. Однак для тих, хто за них голосував, це — кордон, який об’єктивно визначає межі втручання в країну інформації. Що хорошого — чи поганого — трапилося, на думку експертів «Дня», за минулий тиждень — у нашій традиційній рубриці.
Євген БІЛОУСОВ, керівник секції дитячої літератури Спілки письменників Криму, лауреат Державної премії Криму (Феодосія):
— Найбільш приємним для мене із цього тижня є те, що у видавництві «Просвіта» виходить моя книга для молодшого і середнього шкільного віку — «Славетні імена України» з передмовою Павла Мовчана. Радує також ще й те, що зараз у Криму маса народу. І, хочу наголосити, переважна більшість із них — українці. У Криму вже можна почути українську мову — це мені дуже подобається. І це — нормальний процес. Так має бути. Потяги «Київ — Феодосія» заповнені на сто відсотків. Також маса українців їде із Сімферополя. Одне тільки — трішки холоднувате море. Але це вже дрібниці.
Катерина КОТЕНКО, виконавчий директор Асоціації і мережевих телерадіомовників України:
— Хорошим, однозначно, можна назвати підписання Закону «Про рекламу» і прийняття його рекламним і медійним співтовариством. Будемо сподіватися, що він набере чинності вже в перших числах серпня. Можна сказати, що з прийняттям цього закону починається нова ера української реклами, українського телебачення. Друга хороша подія — п’ять років Новому каналу. П’ять років у ефірі і все одно у них — кожен день по-новому.
Телебачення перетворюється на бізнес. Для недержавного телебачення в Україні це дуже хороша подія. Хорошою новиною є також поява в пресі заяви про можливість створення суспільного телебачення в країні. У багатьох країнах таке телебачення утримується або за рахунок абонентської плати, або за рахунок держави. У нас чогось подібного ще не було. А ще — почалася пора відпусток. Це свідчить про те, що й мені вже треба йти у відпустку. Навіть автомобілів на дорогах стає все менше й менше.
А погане, це, однозначно, те, що від злив та поганої погоди у світі гине велика кількість як дорослих, так і дітей. Кожного разу, коли дивлюся новини і чую про такі випадки, мені стає моторошно. Друга погана новина — це загибель дніпропетровського журналіста Володимира Єфремова. Навіть хочеться, щоб цей рік якомога швидше скінчився. Тому що кількість журналістів, які загинули, вже перевищує усі можливі статистичні дані. І ще нам, журналістам, народні депутати, як кажуть, підставили ніжку. Вони прийняли закон щодо сфери охорони державної таємниці. І записали там, що у власності держави може бути якась конфіденційна інформація. Це суперечить Конституції України, обов’язкам журналістів і українському законодавству. Вже дуже багато медіа- експертів звернулися до Президента з проханням накласти вето на цей закон. Тому маємо надію, що це погане за кілька тижнів перетвориться на хороше.
Ігор АКІМОВ, директор Інституту зоології, член-кореспондент НАН України:
— Цього тижня ми побачили, що каштанова мінуюча міль (міль, яка мінує, прогризає ходи) зробила ривок у напрямку Києва. У Львові каштани вже понівечені цим шкідником. От переді мною лежить фото із зображенням того, що бачили наші співробітники сьомого липня цього року у Львові на каштанах. Це — жах. І це, звичайно, дуже погано. Як волає увесь Інтернет, Берлін — під загрозою вирубки своїх каштанів. І причина тому — знову каштанова мінуюча міль. Це серйозна загроза.
А з хороших подій можна виділити таку: тиждень тому рішенням своєї Президії Академія наук створила наукову раду із заповідної справи й роботи заповідників. Вважаю, це буде хороша структура, яка зможе допомогти роботі наших заповідників. Дуже задоволений тим, що у мене в гостях побували мої діти й онуки, які приїхали з-за кордону.
