Голодомор 1932 — 1933 років забрав на Житомирщині десятки тисяч безневинних душ. Соромно казати, але у Житомирі, на відміну від інших областей, і досі немає жодного пам’ятного знака жертвам найжахливішого злочину в історії людства — Голодомору.
Ще у 2003 році був оголошений конкурс на кращий проект пам’ятника жертвам Голодомору в Житомирі. Замовником виступало обласне управління містобудування і архітектури. В результаті конкурсу обрали кращу роботу — постать скорботного янгола, що закрив обличчя руками (автори — заслужені майстри України скульптор Олександр Костюк та архітектор Петро Перевозник). Місцем, де мав стояти пам’ятник, обрали сквер, неподалік якого у 30- і роки ХХ століття відбувалися розстріли «ворогів народу». Архітектор розробив цілий проект для оновлення скверу: затишні лавочки, дитячий майданчик, спеціальне освітлення пам’ятного знака. Для облаштування території закупили бруківку. Cвітлий граніт для пам’ятника замовили у Запорізькій області (на Житомирщині граніту такого сорту немає). Майстри поспішали, бо вже в липні 2004 року мали завершити роботу. Ці ж строки неодноразово називали й тодішні керівники області.
Спершу було зроблено глиняну модель пам’ятника, потім постать янгола на повний зріст скульптор виготовив із гіпсу. Втім, незабаром робота призупинилася. Причина вимушеної паузи — банальна: нестача грошей. Оскільки в обласному бюджеті такі витрати взагалі не були передбачені, всю роботу проводили за рахунок благодійних внесків.
За словами заслуженого архітектора України Петра Перевозника, нині пам’ятник знаходиться у незавершеному стані в одній з гранітних майстерень області. Гіпсова модель також потроху руйнується. Сквер на Путятинському майдані (саме там планували встановити пам’ятник) — й досі в занедбаному стані. На бетонному постаменті (який встигли зробити) час від часу бавляться діти...
Оскільки нещодавно управління, яке виступало замовником пам’ятника, ліквідувалося, а нового замовника й досі немає — то й відповідальних за встановлення «скорботного янгола»... просто не існує! «Розв’язання проблеми сьогодні зависло у повітрі», — зауважує заступник начальника головного управління будівництва та архітектури облдержадміністрації Володимир Нікітюк.
Тим часом ініціатори спорудження монумента вирішили попросити грошей в обласної влади. Через кілька місяців обласна рада вирішуватиме, чи буде виділено кошти на спорудження пам’ятника. Втім, враховуючи попередній досвід, на позитивний результат навряд чи доведеться розраховувати...
Однак начальник Житомирського художньо-виробничого комбінату Іван Сухомлин оптимістично завіряє, що після надходження необхідних грошей уже за два-три місяці пам’ятник стоятиме у сквері.
У попередні роки пам’ять про загиблих від Голодомору та політичних репресій вшановували біля великого дерев’яного хреста, встановленого на місці масових розстрілів 1930 років. Багато житомирян сподівалися, що після приходу нової влади місто таки матиме пам’ятник жертвам Голодомору. Однак — не судилося. Великий обласний центр і досі залишається без свого «скорботного янгола»...
