Те, що відбувається сьогодні в Україні, — економічна криза, безробіття, зубожіння, безпритульність, передчасне вимирання, я передбачав ще 1991 року. На Майдані лунали гасла та ідеї помаранчевої революції, але не було програми економічного розвитку народного господарства на основі природних багатств. Тобто ці гасла сьогодні є доказом економічної безграмотності перших осіб держави в управлінні Україною та її економікою.
Ці люди виявилися нездатними побудувати те, що вони обіцяли народу. Вони самі запропонували народу України свої послуги, обіцяючи достаток та добробут. Народ їм повірив — обрав, а вони його обібрали, впроваджуючи свої методи в регулювання економікою, які є порушенням законів демократії, ринкової економіки, Конституції України. Чистої води брехня, що чітко закладена в державному бюджеті, доходах населення — зарплаті. Чи не є це новою формою голодомору, адже позбавлення людини життєво необхідних для організму компонентів призводить до хвороб та передчасного вимирання. Смертність перевищує народжуваність саме через це, і це є замаскованим геноцидом народу України.
А ось вам і брехня нової форми: виставили долар на аукціон. Золотовалютні резерви України працюють за кордоном на МВФ, а МВФ ці золотовалютні резерви надає Україні під відсотки, роблячи народ боржником, — рабом у власній державі, що є зрадою. Гривня знесилена, проте на основі законів демократії, ринкової економіки, економічного базису України уже сьогодні можна відновити рахунки народних заощаджень за індексом за 1 крб.=15—20 грн. та підвищити доходи населення у 10—15 разів, щоб прожитковий мінімум на сім’ю з чотирьох осіб становив приблизно 7 тис. грн. Це підтримає нашого виробника, а населення зробить купівельноспроможним. Саме для цього існують закони ринкової економіки, які визначають потреби суспільства у грошовій формі й відображаються у доходах населення, під які надаються пропозиції. Тобто нарощуються потужності, коли зростають потреби — попит населення. А що маємо сьогодні, що застосовує влада? Коли зростає попит — зростають ціни, що є порушенням закону обігу коштів і руйнує економіку України, знижуючи рівень життя народу. Такі дії держави — економічна безграмотність виконавчої, законодавчої, судової влади. І саме це призвело економіку України до розвалу — економічної кризи, а народ — до знедолення та передчасного вимирання. Українці покидають Батьківщину, щоб жити. Хоча в Україні є усе для того, щоб надати народу достаток та добробут уже сьогодні, а протягом трьох років — повну зайнятість населенню, визначивши економічну програму розвитку народного господарства. Орієнтиром розвитку української економіки має бути достатній рівень життя.
