Відгук на статтю Михайла КРАСНЯНСЬКОГО «Моя Америка»
Шановний Михайле Краснянський, я теж живу в Америці й зовсім поряд з вами в Бурлігеймі. Я так розумію, що ви маєте хорошу роботу із пристойною зарплатою й житло в чудовому місці, у Пало-Альто. Але їздити на машині на роботу й повертатися додому, а у вихідні дні нею ж мандрувати довколишніми околицями — це не означає знати Америку. Згоден, що вона хороша країна, має багато достоїнств. Плавильний казан, але в кожному казані є й накип, і те, що недоварилося або переварилося. Беруся стверджувати після американського досвіду, що рід людський скрізь однаковий. За характером своєї роботи я вже протягом п’яти років спостерігаю в Мільбрі на поєднаній станції залізниці й барта, тобто по-нашому метро, усілякий люд. І бачу, як дехто збирає пляшки, бляшані банки, риється у сміттєвих урнах, багато хто просить сигарети. Одна молода людина приходить щодня на станцію як на роботу — випрошувати гроші в тих, хто чекає на поїзд. А хіба ви не бачили в Сан-Франциско на перехрестях із великим рухом, коли автомобілі на хвилину застигають перед червоним сигналом світлофора, людей із картонами з написом «Будь ласка, дайте на хліб або банку пива»? Це теж Америка. Подивіться фільм «Москва на Гудзоні» з чудовими акторами Робіном Вільямсом і Савелієм Крамаровим. Це теж Америка. Звичайно, кожна людина вибирає свою долю. І Америка — це країна великих можливостей, де значну роль відіграє працьовитість, завзятість у бажанні досягти нехай маленького, але життєвого успіху. А світом править випадок, у чому в Америці я ще більше переконуюся. Чимало в Америці й людей дурних і склочних. Як скрізь у світі. Багато таких, хто міркує: от би в багатих відібрати й поділити порівну. Але ми вже це проходили в СРСР. Не чужі й Вам ці міркування. Хто рахував, скільки венчурного капіталу згинуло на божевільних ідеях. Хто точно розраховував ці відсотки бідних і багатих. Як на мене, нехай скільки завгодно буде багатих, які досягли цього своїм розумом, працею і завзятістю, якщо всі члени суспільства живуть не в злиднях і задоволені своїм життям. Загалом в Америці це є — усі нагодовані, одягнені, і померти медицина не дасть, якщо навіть на рахунку порожньо. У сучасній Америці є недоліки, головне її достоїнство в тому, що тут почуваєшся вільною й захищеною людиною, якщо дотримуєшся законів і правил співжиття. І є, як скрізь у світі, ті, хто хоче їх порушити. Але це вже така людська порода. Я сам 20 років прожив на Донбасі, бував у багатьох куточках України. І впевнений, що якби в нас було таке законодавство і його дотримання, як у США, то кращого місця для життя, аніж в Україні, у світі не було б.
