Д есять років незалежності... За цими словами стоїть не лише хода історії, а й звільнення народу від пут і осмислення ним свого майбутнього, а також пов’язані з цим його вчинки. Тому, насамперед, хотілося б зазначити, що раніше, аби проголосувати, громадяни просто йшли на вибори і знали, що за них вже все вирішено, хіба, може, у буфеті є щось цікавеньке. Тепер же українці замислюються над наслідками у разі неправильного вибору. Отже, громадянам не байдужа їхня доля і доля держави на чолі з обраним керівником.
Майже кожен українець тепер має можливість за бажанням займатися сільським господарством, приватним бізнесом або власним підприємництвом. А діти, які зараз теж мають власний вибір? Вони не заполітизовані, їхні молоді голівки не забиті ідеологією та фанатичним обожненням свого правителя, як хазяїна і тіла, і душі, і розуму, і життя всього народу. А замість історії КПРС та зазубрювання тез з’їздів, діти вивчають зараз історію України та світову класику, більш розширену, як, до речі, й українську літературу.
Але наша незалежність не тільки у таких речах як бізнес, знання своїх прав, а й у тому, і це — найголовніше, що ми не у складі Радянського Союзу, ми вільні і розвиваємось самостійно. І наша політика миру багато чого варта. Якщо б ми були зараз із Росією, то наші батьки, сини, брати воювали б в Ічкерії. Але то не так, і ми це повинні цінувати. Більшість наших проблем — то дрібниці, порівняно з такими речами, як життя наших рідних і друзів, наше життя і взагалі мир на нашій рідній землі.
Ще одним кроком до демократії є те, що більшість громадян усвідомили свої конституційні права, свободи і обов’язки.
Наша самостійність визначається ще й кількістю інформації, у більшості об’єктивної і правдивої, яка раніше була недоступна, завуальована або досить перекручена. ЗМІ формують погляди, пріоритети людини, її національну гідність, світогляд, допомагають розбиратися у ситуаціях політичного, економічного, духовного, соціального та культурного характеру. І від точності і правдивості фактів залежить розвиток нації. А розвинена, освічена людина — це тотем нового тисячоліття, і наша держава виховує саме таких українців.
