Володимир МОСКАЛЕНКО, журналіст газети «МIГ»:
— Усі в Запоріжжі зараз втягнуті у виборчу кампанію й органи влади також, хтось тихенько працює в штабах, а хтось очолює їх. Правоохоронним органам теж є чим зайнятися у цьому контексті, бо в нас уже були випадки з обливанням зеленкою політичних опонентів. Виконавча вертикаль влади, яка так чи інакше заточена під президента, навпаки повинна демонструвати хоч якісь успіхи, бо бюджет розписаний і його потрібно виконувати. Після природного спаду активності у місті, який пов’язаний зі святами, усі й навіть звичайні обивателі помітили, що вже пішла хвиля білбордів, хвиля агітаторів, з’явилися намети, політична реклама у поштових скриньках і подібне. Іншими словами, усі, хто вже визначив свої політичні вподобання, втягнулись у процес. Зараз ми лише можемо очікувати скандали та «скандальчики» про кандидатів, які комусь не подобаються. У нас намагаються створити напружену ситуацію, але насправді в Запорізькій області її немає.
На щастя, нічого погано, окрім прориву колектора у Бердянську, після якого жителі міста сиділи без води майже тиждень, не трапилось. А якісь проблеми, які є на рівні Кабміну і центральної влади, безумовно, докочуються і сюди, але і до інших теж. Але немає і нічого хорошого у суспільному, політичному житті міста та області, завдяки чому ми могли би процвітати. І знов-таки, це все через оцей передвиборчий ритм. Хтось агітує, а той, хто не агітує, — бурхливо це обговорює.
Михайло МОРДОВСЬКОЙ, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею:
— Для нас завжди гарна новина — це випуск нашого наукового щорічного видання (цього року це вже 18-й його номер) «Музейний вісник». Новина гарна не тільки для нашого музею, а й для запорізької наукової та історичної спільноти. Ми фактично є єдиними, хто випускає подібну періодику. Ми навіть одні з небагатьох в Україні, хто робить такі речі. Багато музеїв випускають свої творчі доробки, але з періодичністю раз на рік протягом 17 років — таких випадків дуже мало. Головна тема вісників — це археологія, краєзнавство, історія і не тільки нашого Запорізького регіону, а й цілком півдня України. Бувають іноді статті із-за кордону, наприклад, у цьому випуску є стаття американського дослідника Ніколаса Копенського про будування Дніпрогесу очима американців. У ній поданий інший погляд, а не так, як з нашого боку це представлялося як суперспорудження та нові подвиги країни.
Кожного року на його обкладинці один з експонатів музею. Цього разу її прикрашає картина з нашої колекції «Козак Мамай». У цьому випуску є стаття якраз про цю картину, тому ми вирішили помістити її на обкладинку. Також із цікавих статей у «віснику» є про археологічні дослідження на території Запоріжжя у 1937 році за матеріалами Камінського. Окрім його спогадів не збереглось інших документів про розкопки курганних комплексів у Вознесенівському районі. Ще гарна стаття Олександра Білова і Георгія Шаповалова про одне графіті українського тризуба на меблях у 30—40 роках у Запоріжжі. Цей тризуб незвичний для того часу, і автори розповідають, як і чому він опинився у Запоріжжі тих років, що він значить. Крім того, на ньому є символ Ісуса Хреста.
Нічого поганого у науковій сфері не трапилось. Наука розвивається...
Iгор ГАРМАШ, директор культурного центру «АРТ-Простір», регіональний представник центру культурних досліджень міністерства культури України:
— З поганого: у Запоріжжі помер письменник, казкар та актор Олександр Виженко. Запоріжжя, напевно, ще не усвідомило його втрату. Людина була шалено талановита та важлива для запорізького шлейфа козацтва та дітей. Ми думаємо про те, як знайти гроші й організувати конкурс для молодих казкарів імені Олександра Виженка. Усі права на книжки Олександра належать його сім’ї, але вона завжди підтримує наші ініціативи, пов’язані з його культурною спадщиною. І звичайно, його ім’я буде лунати на наступній Запорізькій толоці.
Ще з поганого — нещодавно в Приазов’ї в ОТГ звільнили працівників культури. Я прокоментую це як регіональний представник центру культурних досліджень Міністерства культури України, який курирує Запорізьку, Січеславську (Дніпропетровську. — Ред.), Херсонську, Миколаївську, Волинську області, і скажу, що зараз не поодинокі такі випадки, що «під шумок» децентралізації, коли передаються з балансу районів у ОТГ заклади культури, говорять, що на культуру немає грошей, вона непотрібна і їх закривають. І це абсолютно незаконно. Хоча ситуація не настільки страшна, як пишуть у заголовках. На днях очільниця управління культури була навіть на зустрічі із президентом, тому робляться потужні речі, щоб зберегти колектив. Кабмін теж зважає на це, і днями Володимир Гройсман оголосив про стандарти надання культурних послуг. Крім того, наш очільник департаменту культури Владислав Мороко теж тримає ситуацію на пульсі. Тому, думаю, вона зміниться. Хоча проблема назрівала давно й усі знали, що у січні грошей на культуру не буде. Але в цей же час у громадах є непорозуміння. Вони отримують гроші завдяки децентралізації та направляють їх передусім на дороги, газ, але не звертають уваги на культуру, і у селах і в ОТГ ситуація дуже погана. Мінкульт не може нічого робити, бо займається загально національними проблемами, а на місцях повинні виконуватись нещодавно запроваджені стандарти.
З хорошого: наш центр мистецтв відкрив у новому році новий публічний простір, у форматі квартирника, який ми назвали «вулик». Вільне спілкування без рамок. Кожного дня тут відбуваються якісь події. Тут базуються курси чеської мови, кіноклуб «Сходження» і кіноклуб «Псі», клуб шанувальників Beatles та пошановувачів вінілу, літературні презентації та багато іншого. Людей приходить достатньо й іноді не вистачає місця.
