Україна з нетерпінням чекає 26 грудня. Маємо зробити свій остаточний вибір між двома кандидатами у президенти. У кожного з них свої успіхи і свої невдачі. Свої світлі й темні сторони. У когось більше, у когось менше. Суттєва різниця в тім, що один зростав, оточений любов’ю і опікою благополучної родини, іншому — змалку довелося зазнати лиха, самотужки продиратися крізь терни. Та ще різниця в тому, що один ішов у президенти від опозиції, інший — як «посланець влади».
Мені здається, що сама постановка питання «кандидат від влади» була помилковою. По-перше, тому, що народ хоче змін і зміни ці пов’язує зі зміною влади, політики. «А хіба можливі добрі переміни у державі, якщо влада залишиться та ж сама, якщо нами керуватиме їхній висуванець?», — запитувало багато людей і через те не голосувало за «кандидата від влади».
По-друге, на «кандидата від влади» впав тягар помилок і недоробок влади за всі 13 років незалежності, тоді як кандидат від опозиції мав можливість звинувачувати владу за діяльність навіть того періоду, коли сам займав високі посади.
По-третє, виникало запитання: кандидат від якої гілки влади — виконавчої, представницької чи всієї системи влади? Адже влада у нас така неоднорідна! У владних структурах немало порядних людей, але команди немає. Останні події підтвердили це і висвітлили слабкість влади та відсутність «командної гри» у критичний момент. Влада ані забезпечила чесної «виборчої гри», ані зуміла гідно довести до переможного кінця свого висуванця.
Добре, що Віктор Янукович перед повторним голосуванням взяв відпустку та пішов до людей. Тепер ми побачили політика, здатного розмовляти з людьми без посередництва помічників і чиновників. Шкода, що «провладний» кандидат так і не зустрівся з львів’янами. Мені імпонує те, що прем’єр-міністр В. Янукович перший із високопосадовців вголос визнав, що за роки незалежності Західні області України економічно відстали від Сходу та Центру, що потрібна політика вирівнювання регіонів. І регіональну політику треба міняти. І своє відношення до рядового громадянина держава мусить змінити, бо ми стали іншими. І з нашою думкою, нашими потребами держава мусить рахуватися.
Слава Богу, що одумалися прибічники обох команд: на Заході припинили «кадрові революції», розпочаті після другого туру виборів, а Схід відмовився від сепаратистських референдумів.
Народ чекає від обох кандидатів мудрих рішень, виважених кроків, направлених на стабілізацію ситуації в Україні, примирення.
