Нещодавно у Дрогобичі відбулися перші «Читання з україноюдаїки — 2008», які актуалізували питання цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого, професора Мартена Феллера (1933—2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Основним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич- Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, доктор філології, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистки Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
Постать професора Мартена Феллера відома далеко за межами Дрогобича, Києва чи України. Значною мірою саме під час викладання у Дрогобицькому педуніверситеті професор сформував той основоположний культурологічний комплекс теоретичних ідей, цілу комплексну етно-культурологічну науку, яка була названа ним ще у 1994 році «україноюдаїка».
Це надзвичайно важливий спосіб пізнання та розуміння буття двох давніх народів із схожою трагічною долею. (Чого варті лише факти пережитих глобальних катастроф українців та євреїв у ХХ столітті — трьох Голодоморів та Голокосту.) Такі наукові способи ведення культурного діалогу не можуть не заслуговувати на пильну увагу, вивчення та популяризацію у середовищі людей культури.
Як це не прикро визнавати, але сучасний глобалізований світ насичений імперськими ідеями національної та релігійної нетерпимості, ворожості та ненависті. Явні чи приховані українофобія та антисемітизм стали, на жаль, сумною реальністю у межах новітнього інформаційного простору. Протидіяти такого типу антинаціональним процесам, налагоджувати конструктивний діалог між різними культурами на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємовивчення національних традицій та ідей одне одного — ось вічно актуальні завдання для інтелігенції різних націй.
Наука україноюдаїка, основоположником якої став Мартен Феллер, належить до типу продуктивних дисциплін, які допомагають долати історичні кривди та прикрі непорозуміння у житті українського та єврейського народів шляхом зосередження на тому доброму і головному, що було, є і повинно бути у міжнаціональному житті. Ініціатором написання першої книжки з україноюдаїки (Феллер М.Д. Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них. — Дрогобич: ВФ «Відродження», 1994), а також проведення конференції, присвяченої пам’яті професора М.Феллера, став його друг, відомий український учений та чільний діяч націоналістичного руху, доцент Дрогобицького університету Василь Іванишин. На жаль, передчасна смерть перешкодила йому особисто взяти участь у цьому важливому заході, але добру ініціативу підхопили учні та однодумці Василя Іванишина, зокрема, із Києво-Могилянської академії та Центру Донцова.
Учасники конференції також відзначили той позитивний факт, що в Дрогобицькому університеті сформувалась група науковців, які організували перші «Читання з україноюдаїки», вшановуючи тим самим пам’ять гідної шани людини — професора Мартена Феллера. Вони висловили побажання, щоб такі наукові заходи ставали систематичними і охоплювали усе значніші кола науковців в Україні та поза нею. Адже йдеться справді про важливу гуманітарну науку, що об’єднує народи.
