В №158 «Дня» була опублікована стаття політолога Олексія Валевського «Небезпека спекулятивної демократії». Мені особисто незрозуміло, що таке «спекулятивна демократія»? Демократія або є, або її немає. А якщо є влада народу, коли всі громадяни рівні перед законом, є поділ влади на три гілки, коли обирають депутатів до рад та Президента, то така влада народу не може бути спекулятивною.
Ось в Україні є і свобода слова, яка надає автору можливість висловитися в демократичній газеті «День», а мені – заперечити йому. Всі можуть прочитати два протилежні погляди і зробити свої висновки.
Фактично всі негаразди в Україні (політичні, економічні, культурні), які виникли за останні півтора десятиліття, автор перекладає на нову владу, яка працює лише сім місяців і приліплює до цієї влади ярлик «спекулятивна демократія». Автор пише: «...сильні надії на зміни взаємовідносин влади та суспільства, очікувалася поява нових проектів устрою України». Дивує, що політолог гадає, якщо будуть нові проекти «устрою України», то все зміниться на краще. Це наївні думки. Бо й ті закони, які є, не виконуються. Хіба автор не знає, як складно побудувати громадянське суспільство, що на це потрібно десятиліття, хіба він не знає, в якому складному становищі опинилася Україна (як економічному так і демографічному), хіба він не знає, що «спекулятивний капітал» розграбував Україну, знищив виробництво, примусив 7 мільйонів українців шукати працю за кордоном, хіба він не бачить, як погіршилося здоров’я української нації (якщо у 1913 році українки народжували за життя у середньому 7,5 дітей і з них 90% здоровими, то зараз українки народжують за життя у середньому 1,1 дитини і 94% дітей — хворі). А що немає протидії новій владі з середини і ззовні? Теж є.
Гадаю, що нинішня влада діє краще, ніж попередня. Критикують же владу в усіх країнах. Дивно, що О. Валевський не дає ніяких конкретних пропозицій з покращання становища в Україні. Тобто, його критика — неконструктивна. Нова влада не може враз створити диво і як Ісус Христос перетворити воду на вино чи п’ятьма хлібинами нагодувати п’ять тисяч людей. Для покращання становища потрібен час і активні дії всього народу, в тому числі і журналістів.
