Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Незалежність — це стрижень будь-якого народу

2 вересня, 2011 - 00:00

Минула 20-та річниця Незалежності України. Щоб дати оцінку цій даті, слід порівняти своє життя до і після 1991 року. Мені 52 роки, і 20 свідомих років свого життя я прожила в Радянському Союзі та стільки ж — у незалежній Україні.

Останні двадцять років перед розвалом Радянського Союзу були найкращими роками для радянських українців, адже давно відгриміла Громадянська війна (точніше, російсько-українська) 1918—1920 рр.; минуло кілька десятиліть після трьох голодоморів, Другої світової війни, розв’язаної Сталіним і Гітлером, та повоєнної розрухи. Але й за тих відносно спокійних радянських часів відбулася низка екстремальних подій:

1. Події в Чехословаччині 1968 року. Пам’ятаю, як прийшов батько з роботи і сказав, що «наші» поїхали давити танками чеську свободу. А пізніше були загиблі, поранені, в тому числі й серед наших знайомих.

2. Запам’ятався також 1979 рік, коли «наші» вирішили окупувати Афганістан, країну, яка першою серед країн світу визнала Радянський Союз. Отак Москва віддячила за своє визнання й поклала в домовини близько 15 тис. своїх молодих людей і близько мільйона афганців. Кілька разів мені доводилося брати участь в афганських похоронах, тому цієї авантюри Москві не вибачу ніколи. А витрати за пільгами афганців несе незалежна Україна, а не ті, хто затіяв цю бійню.

3. Закарбувався в пам’яті й 1986-й, коли спроектована, збудована й експлуатована Москвою (в Україні фахівців-ядерників не було) Чорнобильська АЕС виявилася зруйнованою внаслідок злочинних наказів та нехлюйського ставлення до роботи. І хоч Українська РСР мала вдосталь електроенергії, Радянському Союзові потрібен був бойовий плутоній для виробництва водневих бомб і валюта для утримання найбільшої у світі армії. Після вибуху уряди інших незалежних країн — Польщі, Швеції, Фінляндії... — надавали своєму населенню всю інформацію, і громадяни робили йодну профілактику, що дало змогу на 95% зменшити ядерний вплив на організм. В Українській РСР місцеві блюдолизи-комуністи виконували злочинний наказ з Москви про засекречення всієї інформації Чорнобильської катастрофи, не надали людям йодної профілактики, а відправили їх на парад. Мільйони українців захворіли від радіації й захворіють у майбутньому, тобто фінансовими і людськими ресурсами за минулий колоніальний статус розплачуватиметься незалежна Україна, а це — мільярдні кошти на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.

4. Запам’яталися ще гроші, що зникли з трудових ощадних книжок українців, які залишилися в Москві. Їх сума становить близько 90 млрд. доларів, але Москва своїй колишній колонії, Українській РСР, їх не віддала і не віддасть ніколи.

Неважко пригадати й черги в колишньому Радянському Союзі за чим завгодно, відсутність промислових та продовольчих товарів, хоча працювали всі підприємства і колгоспи. Москва годувала Африку, Азію, Америку — тільки не свій народ. Мені дорікнуть, що давали безплатні квартири, але ж їх будували за кошти, недоплачені до заробітних плат працівників. А згадаймо сільські пенсії в 12 карбованців або їх відсутність за недостатнього стажу.

А за 20 років НЕЗАЛЕЖНОСТІ, попри всі молочні, м’ясні, газові, інформаційні, культурно-історичні війни — усе це сучасні методи ведення війни, розв’язані Росією (а вона ж має виступати гарантом-захисником України за відмову останньої від ядерної зброї згідно з міждержавними угодами), — подібних катаклізмів НЕ БУЛО! Ось що таке НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. І в магазинах — маса продовольчих та промислових товарів, хай не завжди якісних, але ж вони є. І це при тому, що більшість заводів і колгоспів розвалені внаслідок багатьох об’єктивних та суб’єктивних причин. Мало того, українці повинні завдячувати НЕЗАЛЕЖНОСТІ:

1) за свою неучасть у розстрілі танками Білого дому — Держдуми Росії, за збереження багатьох життів;

2) за збереження життів десятків тисяч молодих українців, які могли загинути під час першої окупації Росією Чеченської республіки — Ічкерії. Цю окупацію називали «наведенням конституційного ладу», хоча президент та уряд Чечні були обрані всенародно і демократично;

3) за неучасть українців у другій окупаційній війні Росії проти Чечні, адже «мочити в сортирах» означало вбивати або бути вбитими на території противника;

4) за неучасть українців в окупації Росією Грузії — Джорджії, а відповідно збереження життів українців і статусу мирної держави.

Тільки за ці наведені приклади і за свободу слова, свободу пересування (можна поїхати хоч на край світу), свободу торгівлі, свободу виробництва — можна мати своє підприємство, власну вантажівку, трактор, комбайн чи коня. Вперше держава віддала землю селянам, а не забрала, як за часів комуністичної влади, знищивши або вивізши працьовитих селян у Сибір. Отже, можна зробити висновок, що НЕЗАЛЕЖНІСТЬ — це основа, родюче підѓрунтя для щасливого проживання будь-якого народу. Добробуту можна досягти. Прикладом можуть бути фіни, поляки, грузини, які також були російськими підданими. А та брехня, що ллється з більшості телеканалів і радіостанцій про погане життя за незалежності, про розірвані зв’язки, про... кінець світу, зрежисирувана в Москві, адже інформаційний простір окупований нашим північним сусідом. Хіба брати взимку, за лютих морозів, відключають газ під брехливим приводом? Хіба братній народ підтримує таке керівництво (а підтримка сягає 85%), яке раз у раз вимагає за безцінь віддати українські заводи й фабрики, газопроводи і нафтопроводи, авіапром та порти? Скоро вимагатимуть залізниці та землю. Тому НЕЗАЛЕЖНІСТЬ — це від БОГА. Бережіть і захищайте її.

Ольга ЯРИНЕЦЬ, Луцьк
Газета: 
Рубрика: