Не потрібно бути провидцем, щоб передбачити, з якою метою і під кого створювалось Всеукраїнське об’єднання демократичних сил «Злагода». Як у старі партійні часи, за командою «згори» було проведено установчі конференції та збори в усіх областях та регіонах.
На диво одностайно владні структури на місцях підтримали саму ідею створення такого об’єднання. А як же інакше, адже ідея, власне, виходила не від когось, а від Президента. І ось після такої «возні» на периферії, можновладці запросили делегатів з регіонів до столиці. Що найбільше вражало, так це те, з якою чемністю й організованістю було все проведено. І це не дивно, адже працювала «владна машина», починаючи від Кабміну й закінчуючи районними адміністраціями. Делегації терміново сформовано. Як не дико, але при сучасному безгрошів’ї знайшлись кошти на відрядження (і чималі) — кожен учасник форуму отримав по 40-50 гривень. Очевидно, цих коштів вистачило б на виплату не лише пенсій чи зарплат бюджетникам декількох областей. Під звуки міліцейських сирен прибічники «Злагоди» з усієї країни «двинули» до столиці. В час, коли, як то кажуть, «посівна на носі», а панського в селі «зась», «злигодня» вирушила на злагоду декількома десятками автобусів, а чиновники більш високих рангів — шикарними авто. Але все це вражало не так, як те, що гостей чекало в столиці. Найшикарніші готелі гостинно зустріли злагоджених краян своїми дорогими номерами, проживання та харчі в яких було також оплачено. Найбільше здивувала розкіш Палацу «Україна», де проходив форум. На тлі злиднів і бідувань простого люду позолота та кришталь, мармур та гобелени вражали уяву. Весь політичний бомонд зібрано, дійство розпочалось.
У президії — Президент, прем’єр, заступник голови Верховної Ради, ще біля 80 високоповажних добродіїв. Не зупиняючись на виступах перших осіб держави, які очевидно віднайшли свою злагоду, звернув би увагу шановного читача на декілька виступів. Не заангажованих та підготованих у кабмінівських кабінетах, а на виступи Івана Драча та Володимира Яворівського, які, найбільш відчуваючи фальш всього, що відбувалось у залі, все ж намагались віднайти раціональне зерно в тому, що відбувалось. Думається, слова В.Яворівського, що «час збирати каміння, але не ховати його за пазуху», можна було взяти за епіграф цього форуму, як і всього демократичного фарсу в державі, а заклик зібрати всі новогетьманські булави та віддати жінкам на макогони — як керівництво до дії не лише «новоявлених» та «старих» демократів, а й різних гілок влади та їх лідерів. Бо інакше наш терплячий народ, який за словами І.Драча, живе на трьох «К» (капуста, картопля, квасоля), пошле таку злагоду, чи то пак — владу, на зовсім інші три букви.
Делегат форуму від однієї із західних областей
