Серед листів, які надійшли на конкурс «Громадський форум», один привернув нашу увагу, оскільки в ньому були не просто відповіді на запитання, а думка з приводу двох відповідей наших експертів. Таким чином, уже цілком реально почала здійснюватися головна мета «Громадського форуму» — залучити до діалогу про найважливіші проблеми країни якомога більше її громадян. Коли чиясь думка спонукає нас його розвивати або оскаржувати, шукати власні відповіді на непрості запитання — тобто мислити, це прекрасно. Значить, ми не байдужі, значить, ми активні, і наша ініціатива має шанси (а раптом?!) утілитися в життя. А щодо самої акції «Громадський форум» — то її продовження, 2-й тур, чекає на наших читачів уже в жовтні.
Акція «Громадський форум», напевно, передбачає не тільки відповіді на конкурсні запитання, але й обмін думками. На запитання третього туру конкурсу про європейський вибір України у «Дні» № 145 вміщені відповіді експертів — заступника міністра закордонних справ Олександра Майданника і академіка Юрія Пахомова. І незалежно один від одного — ось як вони пишуть про «мінуси» європейського вибору.
Олександр Майданник: «Що стосується «мінусів», то на тлі очевидних переваг, які згадані вище, вони практично відсутні або ж дуже незначні».
Юрій Пахомов більш конкретний: «Західні цінності, як відомо, мають і свої мінуси. Серед них — утилітарність, егоїзм, розрізненість, гіпертрофія культу багатства. Більшість іноземців, які мешкають в Україні, стверджують, що відносини людей у нас тепліші й сердечніші».
Я думаю, що це правда. Пам’ятаю, як один російський тележурналіст (Володимир Познер. — Б.С.) розповідав, будучи в Харкові, що народився він у Парижі, в школу ходив у Нью- Йорку, а університет закінчив у Москві. І міг би працювати він і у Франції, і в США, але йому там скучно, нецікаво, там люди не такі, як на просторах СНД. Усе це — моральні цінності, про які згадується в питаннях третього туру. А щодо «плюсів», то обидва експерти тут повністю солідарні.
Я провів би аналогію. Уявімо — одна мати каже синові: «Ти, синочку, старайся товаришувати з розумними й гідними в усьому хлоп’ятами, це «в будь-якому випадку несе позитивні зміни».
А інша мати своєму синові каже трохи інше: «Ти, синку, будь гідною в усьому людиною, не вихолоди свого серця — і в тебе будуть справжні друзі, і життя твоє буде щасливим».
Чи потрібні тут коментарі? З ким товаришувати, з ким об’єднуватися — хіба можуть бути якісь рецепти? Президент України не раз акцентував на тому, що з усіма країнами повинні бути добросусідські, нормальні дружні відносини. По- моєму, обличчя будь-якої країни визначає її народ. І якщо справа дійде до питання про вступ до якогось союзу, то, напевно, це питання вирішиться шляхом референдуму.
Ну, а поки що ми на стадії громадських форумів. Серйозні газети повинні сприяти народу пізнавати себе і навколишній світ. І шкода, що акція «Громадський форум» закінчилася так швидко. Було б добре ще продовжити її — невже всі висловили свою думку? Чому не взяли участі у форумі наші історики? Мені думається, що було б цікаво прочитати роздуми саме істориків та філософів, їхні щирі думки про світову історію, спокійні оцінки боротьби за справедливість.
