Моя думка як громадянина збігається з твердженням Лариси Івшиної, що в наших головах деякою мірою присутній хаос від різновекторності думок і поглядів на всі процеси. Де, коли, хто пише на всі ці події сценарії? Чому така байдужість осіб, відповідальних за справи в державі, окрім людей, які багато розмовляють, але через обставини прямої участі не беруть? Де правда й справедливість у нашій державі?
Усе ж чим ближче до виборів у ВР, тим вона певною мірою дозовано спливає, стає цікавіше. На каналі TVi достатньо оглядачів, що переймаються майбутніми виборами до ВР, які пов’язують з подальшою долею розвитку країни. За словами Лариси Івшиної, цей канал пов’язаний з напрямом діяльності газети «День». Серед знаних і пізнаваних майбутніх політиків, слуг народу, тяжко щось добре вибрати. Журналісти Портніков, Княжицький, як і оглядачі «Дня», дуже фахові, багато що прояснюють, але кожен із нас мусить у цей час до виборів щоденно працювати на користь держави. Так, питання морального авторитету стоїть дуже гостро. Вони в нас є, зокрема «День» неодноразово про це говорить і дає зелене світло поглядам та ідеям Л. Костенко, О. Пахльовської, М. Матіос, І. Дзюби, Є. Сверстюка, тисячам читачів, молодим журналістам, які всієї душею вболівають за Україну.
Для титульної нації християнство та Христос і є саме той моральний авторитет, що не дасть схибити віруючій людині в усіх справах. Та жалюгідний стан моральності розбудовників свідчить про одне — фарисейство і порушення всіх заповідей. Недавній тотальний атеїзм ще не вмер, а Віра не вкорінилась у справах. На жаль, у новітніх виборчих технологіях місця моралі немає, такі поняття, як совість, честь і шляхетність, існують у зовсім інших вимірах, та все ж вибрати прийнятну владу спільними зусиллями мислячих людей можливо. Тож візьмімося! Час ще є.
