Час від часу, коли я буваю в Кривому Розі, то спостерігаю, як залізне місто на вулицях рясно прикрашене фотогенічними портретами Олександра Вілкула. Здається, що мер Ю. Вілкул та політик О. Вілкул — це люди, які вирішують у Кривому Розі всі питання.
Та це на перший погляд. Восени 2014 року, коли на хвилі Революції Гідності по всій країні почали виникати громадські організації, волонтерські угруповання, криворізький громадський діяч Юлій Морозов запропонував створити ОВГ — Об’єднання відповідальних громадян. Метою створення об’єднання була консолідація громадянського суспільства в Кривому Розі. Ю. Морозов вловив нагальну потребу такої організації, оскільки громадський, волонтерський рух у Кривбасі був спонтанним. Об’єднання відповідальних громадян — це своєрідний мозковий центр активістів Кривого Рогу. До цього центру входить кілька десятків осіб. Формально голова є (бо законодавство вимагає мати голову ГО), але по суті в об’єднанні — «полілідерство» — всі рішення приймаються за згодою більшості.
Об’єднання відповідальних громадян не бере грошей ні від мера Ю.Вілкула, ні від політика О.Вілкула. Існує воно й без обов’язкових членських внесків. Люди, які стоять на чолі, цілком самодостатні. Гроші на діяльність активісти витрачають свої, шукають у небайдужих місцевих підприємців на умовах партнерства, мають з закордонних грантів. Механізм отримання гранту такий: до міжнародного фонду надсилається детально виписаний проект того, що хочуть зробити активісти. Фонд розглядає проект і приймає рішення про виділення гранту. Буває й так, що посольство Канади, чи Німеччини, чи Польщі дає анонс, що під певний проект можуть виділити кошти.
Уже два роки відбувається в місті акція «Квітка пам’яті», організована власним коштом. Сутність її: зламати радянський стереотип свята 9 травня і прищепити європейське розуміння цієї події. Для реалізації акції «Квітка пам’яті» був закуплений червоний і чорний фетр, з якого змайстрували тисячі штучних червоних маків. Були визначені певні локації, де макові квітки продавалися напередодні 9 травня. Людям, які купували чи не купували макову квітку, пояснювалося, що мак — не символ перемоги, а символ примирення європейських народів після Другої світової війни. Гроші, які виручили за продажи макової квітки, були направлені на допомогу ветеранам: комусь відремонтували вікна, комусь поставили бойлер, комусь замінити батарею опалeння.
Криворізькі волонтери реалізували й проект «Краще разом», який направлений на психологічну підтримку людей з інвалідністю. Волонтери знайомляться з людьми з інвалідністю, допомагають їм у дрібних справах, а головне: вивозять їх із квартир на вулиці, в парки, в театр, на виставки. Це дуже важливо для людей, які постійно перебувають у замкненому просторі.
Кривий Ріг за забрудненістю повітря завжди був у трійці сумнозвісних лідерів: Кривий Ріг, Маріуполь, Кам’янське. Найбільший забруднювач відомий: металургійний монстр міста. Чи комбінат був державним, чи став приватним — це ж не шоколадна фабрика, це металургія, та ще й із застарілими технологіями. Європа, наприклад, вже давно позакривала свої мартени, а в Кривому Розі мартен дмухає й сьогодні, хоча балачки про його закриття точаться вже чверть століття. Так от, активісти створили організацію «Досить труїти Кривий Ріг» (ДТКР). На сьогодні цей рух переріс в коаліцію, яка об’єднала вже з десяток різних організацій. Вони постійно моніторять рівень викидів на комбінаті, підняли документи 2005 року з продажу «Криворіжсталі» і вказали керівництву комбінату на невиконані пункти зобов’язань. А ще організували перформанс: з пінопластовими кубами на спині, на яких була цифра 430, прогулювалися в місцях скупчення людей. Цифра 430 — це 430 кг викидів на рік на одного мешканця міста.
Напрями роботи громадських активістів Кривого Рогу різноманітні: волонтерський «Воєнпром», «Велокривбас», «Джаз на даху», «Шелтер+». І скрізь є допомога чи кураторство від «Об’єднання відповідальних громадян». Допомога від ОВГ не лише в разових консультаціях, це системна допомога й навчання активістів. З метою навчання активістів була проведена Перша Конференція Громадянського суспільства Кривого Рогу, на яку запросили учених і практиків з України й з інших країн, які глибоко займаються цим питанням. Конференція відбувалася два дні, присутні — орієнтовно 300 осіб.
Коли я знову вдивляюся в Кривий Ріг, то бачу, що активна частина громадян вже ніколи не працюватиме в системі координат, де панує авторитаризм, кумівство, знецінення особистості. Відомий американський учений-соціолог Паркер Палмер писав: «Ви можете оцінити, що за організація перед вами за кількістю брехні, необхідної, щоби бути її частиною». Активісти працюють в добровільних організаціях, де все прозоро, де немає диктату чи примусу, отже, це певний цивілізаційний поступ.
