Хочеться згадати діяльність Сергія Петровича Капіци, якого, на жаль, вже немає з нами і який 14 лютого відсвяткував би своє 85-річчя.
«О, скільки відкриттів чудових готує просвітництва дух...» — саме з цього епіграфа великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна завжди розпочиналась безсмертна телепередача Сергія Петровича Капіци «Очевидное — невероятное». Передача мала неабиякий успіх і народне визнання серед людей, що жили на теренах тодішнього Радянського Союзу. Вона вийшла в ефір 24 лютого 1973 року і за величезний 35-річний час свого існування стала справжнім хітом радянського телебачення. Сергій Капіца був її обличчям та незмінним ведучим упродовж багатьох десятків років...
Мені пощастило бути присутнім на останній зустрічі з Сергієм Петровичем у Києві, що відбулася досить давно — 7 травня 2003 року. Вченого запросили провести лекцію для працівників Національної академії наук України в рамках клубу «Елітарна світлиця», що має на меті повне та глибоке інформування людей про досягнення сьогоденної науки, проблеми її розвитку, широке обговорення актуальних проблем культури, політики, громадського життя суспільства. Керівником та початківцем проекту «Елітарна світлиця» є академік НАН України, почесний директор Головної астрономічної обсерваторії України Ярослав Степанович Яцків. Крім працівників Національної академії наук України, в Президію НАН України прийшло багато людей: від академіків — до аспірантів, чиновників та пересічних громадян. В призначений час гість Сергій Петрович Капіца пройшов до столу в президії, звідки він мав виступати. Сергій Капіца виглядав точно так само, як на екрані телевізора багато років тому. Впевнений у своїх рухах, вражав живий та молодий погляд його очей. Лекція називалась «Діалог цивілізацій» про тогочасні наукові інтереси вченого в області демографії. Наприкінці життя він широко цікавився і займався саме цією тематикою. Сергій Петрович розповідав про демографічні проблеми світу. Але сподобалося те, що він це робив без того апокаліпсизму, властивого більшості сучасних повідомлень про майбутнє людства. Він розповідав, справно оперуючи фактами, результатами наукових досліджень та спираючись на власний науковий досвід, про те, що за його підрахунками екологічної ємності планети повинно вистачити на населення до 12 млрд осіб. На його думку, до середини ХХІ століття темпи народжуваності повинні сповільнитися, а люди повинні навчитися ефективніше використовувати наявні ресурси планети.
На запитання, якою він бачить людину майбутнього, він відповів: «Неодмінно щасливою. Майбутня людина повинна мати дві і більше вищі освіти. У суспільстві майбутнього повинна переважати економіка знань та духовності». Він також був переконаний у тому, що люди житимуть довше, тому що освоять нові технології та нові світи як на Землі, так і у космосі.
Олександр САВИЦЬКИЙ, Українське ботанічне товариство
