Вітчизняні літературні джерела одностайно стверджують, що в історичному минулому Україна ніколи не мала власної правової охорони об’єктів промислової власності (наприклад, Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Київ: Либідь, 2002, стор. 8). Чи справді це так? Мабуть, що ні. Україна, як незалежна держава, таки мала власну правову охорону об’єктів промислової власності ще до 1992 року, тобто ще до прийняття «Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні».
Подібні сумніви виникли у автора, коли він побачив у п’ятій залі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького, де виставлено матеріали часів громадянської війни, експонат, який є нічим іншим, як реєстраційним свідоцтвом про одержання заяви у відділі винаходів від громадянина Єсманського Павла Михайловича про видачу йому патенту на «Спосіб затримування продуктів коксування за допомогою поглинання їх і коксового газу пористою масою». І що найважливіше, реєстраційне свідоцтво видане відділом винаходів Міністерства торгу та промисловості Української держави 7 серпня 1918 року, тобто за часів гетьманування Павла Скоропадського!
Приводжу повний текст цього документа, зберігаючи його орфографічні особливості.
№25
Міністерство торгу та промисловості Української держави
Відділ винаходів
Регістраційне свідоцтво
Видано се на підставі Ст. 76 Св. Зак. Т.ХI ч.2 вид. 1913 р.
Громадянину Павлові Михайловичу Єсманському в тім що 6 серпня 1918 р. в Відділі винаходів одержана заява про видачу вищезгаданому Єсманському патента на спосіб затримування продуктів коксування за допомогою поглинання їх й коксового газу пористою масою.
Заява подана особисто
До заяви додано: опис в 2 пр., рисунки в 2 пр. моделі, довіреність, квиток Київської державної скарбниці № 899689 1/v 11 про уплату тридцяти карб.
Установлений гербовий збір оплочений
Діректор Фабрично-Заводського Департаменту Свірський
Начальник відділу винаходів Г. Радкевич
Діловод Секретар на технічних справах Сер. Дольський
7 серпня 1918р.
По книзі заяв від. Винаходів 6 серпня 1918 р.
У каталозі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького цей документ зареєстровано під № КП — 163133.
Отже, можна констатувати, що у період гетьманування П. Скоропадського, попри неоднозначність цієї постаті, було організовано систему правової охорони об’єктів промислової власності в Україні, хоча й на основі законодавчих актів Російської імперії.
Авторитетні автори засвідчують великий внесок Павла Скоропадського у розбудову інститутів Української держави. Орест Субтельний вказує: «Особливо вражають досягнення уряду (гетьмана Скоропадського. — А.К. ) у створенні системи освітніх закладів. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників, а в більшості шкіл уведено українську мову. Було засновано близько 150 україномовних гімназій, у тому числі у сільських районах. У жовтні (1918р. — А.К. ) в Києві та Кам’янці-Подільському відкрилися два нових українських університети. Було також засновано національний архів та бібліотеку в понад 1 млн. томів. Вершиною цієї діяльності стало створення 24 листопада 1918 р. Української Академії наук. Так, за якихось кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки у царині культури, про які мріяли багато поколінь інтелігенції» (О. Субтельний. Україна. Історія. 2-е видання. Київ, Либідь, 1992)
Отже, перелік добрих справ Гетьманщини можна поповнити — у період гетьманування Павла Скоропадського була організована перша у незалежній Українській державі система правової охорони об’єктів промислової власності. Тим самим факт заснування такої системи зміщується на 74 роки назад, що відкриває широке поле діяльності історикам та патентознавцям у вивченні цієї поки що зовсім невідомої сторінки вітчизняної історії.
Можуть виникнути запитання: «А для чого це потрібно, який у цьому сенс? Яка різниця, з якого року незалежна Україна має власну систему правової охорони об’єктів промислової власності?»
Відповідь очевидна: сенс є — вивчення та освітлення цього питання внесе, нарешті, ясність у термін початку існування у незалежній Україні власної системи правової охорони об’єктів промислової власності, допоможе вирішити деякі спірні питання української технічної та юридичної термінології, підвищить зацікавленість молодих дослідників, істориків, юристів, інженерів до вивчення історії України різних періодів, підніме міжнародний авторитет України.
Принагідно хочеться зазначити, що ми, українці, повинні більше уваги приділяти власній історії, вивчати та берегти її, не зациклюватися на закордонних зразках.
