На Заході стверджують, що будь-яку пристойну владу прикрашає опозиція. Республіканці і демократи, лейбористи і консерватори — як два береги однієї річки. Ледве, скажімо, ліві вхопилися за штурвал, а праві вже дихають їм у потилицю. І це гаряче дихання — як попутний вітер у державні вітрила.
Чарівний образ річки з двома нерозлучними берегами, що дуже нагадує рідне Дніпро, не чужий і для нашої уяви. Тільки ось дихання у потилицю — не наша традиція. Тому партійне лівобережжя якщо і дихає, то дещо в бік від варти, яка, як відомо, заступила надовго і втоми не знає.
Але ось не знати звідки узялася «оксамитова революція» з гаслами: «Краща опозиція — віртуальна опозиція!», «Справі час — парламенту четвер!», «Хворим на «лівизну» — шокову хірургію!» і тому подібними.
Гарячі голови забули, мабуть, про загальний закон збереження й розмноження опозиції, який ніким ще не скасовано. І накликали її (опозиції) друге пришестя, з реакцією влади, що нагадує відомий сюжет «Не чекали». Проте інші чекали, але не в наметовому виконанні. Тому й не в захопленні від нового «опозиційного проекту».
Чи можна вигадати більше безглуздя, ніж, скажімо, Дніпро, у якого правий берег плавно переходить у лівий і навпаки. Але саме так виглядає модель, яка репрезентована наметово-мітинговою романтикою.
А з чого починається опозиція? Правильно, з класифікації, сертифікації й реєстрації. Проте вітчизняні й зарубіжні політологи поки не зустрічалися з більш складною проблемою, ніж класифікація нашого опозиційного феномена. Недоступним розумінню аналітиків виявився й сам організаційний принцип поєднання несумісного, який взято за основу «національного порятунку». Хоча, за їхньою оцінкою, вперше творчими зусиллями співвітчизників створена політструктура, що кидає сміливий виклик зарубіжним стереотипам.
А тим часом консервативне Міністерство юстиції попереджає: немає реєстрації без сертифікації. І будь-які політичні мутації підлягають санації з можливою утилізацією.
І не потрібні ніякі конкурси на здобуття мандата рятівників Вітчизни, пані і панове!
Згадаймо!
У зв’язку з тим, що наближаються День Перемоги та 60-та річниця початку Великої Вітчизняної війни, в листах наших читачів все частіше зустрічається пропозиція ввести в газеті рубрику «Українці у Другiй свiтовiй війні». Підтримуючи цю ініціативу, «День» запрошує ветеранів поділитися своїми спогадами на сторінках нашої газети: яким було життя на війні? Ми чекаємо від вас розповідей про конкретні події, учасниками яких ви були, про те, який вплив вони спричинили на ваше подальше життя. Свої листи надсилайте за адресою: 04212, Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2л, iз поміткою «Спогади про Велику Вітчизняну».
Свої листи надсилайте за адресою: 04212, Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2л, iз поміткою «Спогади про Велику Вітчизняну».
