Широко та свідомо культивоване ототожнення «Європейського вибору» з набором економічних термінів «приватизація», «приватна власність», «ринкова економіка» приписує характерним для довоєнної Європи ознакам значення основних і сьогодні. Тим часом та стара Європа класичного капіталізму, котра породила дві світові війни та різновиди фашизму — від німецького до італійського, навряд чи може служити орієнтиром для сьогоднішньої України.
Мовою загальнонародних категорій — багатство та убогість — основні принципи організації суспільного життя довоєнної Європи та СРСР були прямо протилежними, що, зрештою, і спричинило до їх зіткнення: Європа — «Так — багатству, так — убогості!», СРСР — «Ні — убогості, ні — багатству!»
Післявоєнна Європа багато чого навчилася в переможців. Суть принципових, якісних політичних змін у Європі полягає в здійсненні політики соціального захисту всіх. На Заході не стало злиднів. «Дикий Захід» перетворився на цивілізований. Капіталізм перетворився на реальний, а не декларований соціалізм. Післявоєнна Європа прийшла до оптимального принципу громадської організації — «Ні — убогості, так — законно набутому багатству!»
Відсутність злиднів сприяє мирові та спокоєві в суспільстві. Є різноманітні можливості законно і найрізноманітнішими способами необмежено поліпшувати своє життя, підвищувати його якість, стимулювати ефективну працю. Суспільство починає розвиватися еволюційно й динамічно. А це й є оптимум для народу.
Ліві, продовжуючи бубоніти про «дикий Захід» та експлуатацію людини людиною, соромливо й лицемірно замовчують про цей захист. Праві — через нахабство та неуцтво — мовляв, до соціального захисту можна прийти, зробивши майже всіх беззахисними... Крім їх самих, зрозуміло.
Сьогодні Україна на роздоріжжі. Ліві знову кличуть народ під знамено псевдосоціалізму, праві — під прапори довоєнної Європи. Розуміння того, що таке сьогоднішній «європейський вибір», у суспільстві практично немає.
Для мене реалізація дійсно «європейського вибору України» почнеться з того моменту, коли внаслідок всенародного референдуму Україна прийме оптимальний принцип громадської організації сучасної Європи — «Ні — убогості, так — законно набутому багатству». З того моменту, коли декларативну статтю 1 Конституції України: «Україна є суверенною та незалежною демократичною, соцiальною, правовою державою» буде доповнено реальним, основоположним для «соціальної, правової держави» змістом прямої дії: «Всiм громадянам України гарантуються матерiальний достаток, що забезпечує перше право людини — право на життя, економiчну та iдеологiчну свободи».
