Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ось моя рукавиця

9 лютого, 2002 - 00:00

Може скластися враження (див. «Пошту «Дня» у №16), що дискусія з приводу статті А. Карпеця «Міфотворчість» («День», №1) вже досягла архетипічних глибин колективного несвідомого. Однак я бачу тут лише зауваження читачів на адресу редакції про те, що вказаний текст «випадає» із загального рівня публікацій газети.

У зв’язку з цим я хочу звернути увагу на наступне. Коли А. Карпець пише: «я згодний», «я стверджую», зрозуміло, кого він має на увазі при цьому. Але коли він повідомляє, що «необхідно підвести риску не під нашим минулим, а під НАШОЮ (виділено мною — М.С.) тупістю, боягузтвом, лінню, стадністю та «мавпуванням» на чужий манер», виникає природне бажання дізнатися, кого ще він включає у групу «наші» і наділяє такими якостями? Сподіваюся, не читачів газети «День» — в іншому випадку я та інші читачі маю право вимагати сатисфакції.

Тому хочу уточнити, кого ж персонально мав на увазі автор, кажучи про боягузтво, тупість, лінь, стадність? У всьому потрібна ясність.

Микола САППА, Харків
Газета: 
Рубрика: